Повернутися з війни: психосоціальна підтримка ветеранів/-нок та членів їхніх сімей

Abstract

Російсько-українська війна, яка загострилася у зв’язку із повномасштабним вторгненням країни-агресорки у лютому 2022 року та окупацією значної частини території України, зумовила збільшення кількості ветеранів/-нок, які зазнали травматизації високого ступеня інтенсивності внаслідок участі у збройних конфліктах. У статті розглядається специфіка ветеранської спільноти як категорії клієнтів соціальної роботи та розкриваються методи надання соціальної підтримки, що спирається на підхід, орієнтований на сильні сторони клієнтів. Визначено основні етапи психосоціальної підтримки ветерана/-нки, притаманні цьому підходу (1) етап мобілізації; (2) етап перебування в зоні збройних конфліктів та воєнних дій; (3) етап демобілізації, повернення додому; (4) етап реінтеграції в громаду та в родину, побудова формальних та неформальних підтримувальних мереж; (5) етап обміркування нових життєсмислів, турботи про власне «Я», пошуку себе; (6) етап унормування життєвої ситуації: відновлення рутинної, активності, повернення до звичної діяльності. Оскільки травматичний досвід впливає не лише на ветеранів/-нок, а й на членів сімейної системи як найближчого середовища, психосоціальні послуги, що надаються, повинні бути сімейно-орієнтованими та такими, які зважають на сімейний контекст як ресурсне середовище, що може впливати на процес адаптації ветеранів до мирного життя та повернення у сім’ю. Соціальним працівникам доцільно обирати такі інструменти роботи з ветеранами/-нками, які не здатні нашкодити їхнім клієнтам, та які опираються на активізацію сильних сторін індивідів та сімей. При цьому слід дотримуватись загальних принципів підходу з опорою сильні сторони. Проаналізовано етичні ризики та перешкоди, які можуть виникати у роботі фахівця соціальної роботи, з огляду на специфічний досвід ветеранів/-нок та ускладнювати процес застосування перспективи сильних сторін.

The Russian-Ukrainian war, which escalated in connection with the full-scale invasion of the aggressor country in February 2022 and the occupation of a large part of the territory of Ukraine, led to an increase in the number of veterans who suffered the trauma of a high degree of intensity due to participation in armed conflicts. The article examines the specifics of the veteran community as a category of social work clients and reveals the methods of providing social support based on an approach focused on clients' strengths. The main stages of veteran psychosocial support inherent in this approach have been determined (1) the mobilization phase; (2) the stage of being in the zone of armed conflicts and hostilities; (3) stage of demobilization, returning home; (4) the stage of reintegration into the community and family, building of formal and informal support networks; (5) the stage of considering new life meanings , taking care of one's own "I", searching for oneself; (6) the stage of normalization of life situation: restoration of routine, activity, return to usual activities. Since traumatic experiences affect not only veterans but also members of the family system as the immediate environment, the psychosocial services provided must be family-oriented and consider the family context as a resource environment that can influence the adaptation process of veterans to peaceful life and return to the family. It is advisable for social workers to choose tools for working with veterans that are not capable of harming their clients and that rely on activating the strengths of individuals and families, to observe the general principles of the strengths-based approach. Ethical risks and obstacles that may arise in the work of a social work specialist, taking into account the specific experience of veterans and complicating the process of applying the strengths perspective, are analyzed.