Verbalized Images of “Women in Ukrainian Politics” by Student Youth

Abstract

The purpose of the study is the empirical explication and interpretation of the psychosemantic structures of the verbalized images of “women in Ukrainian politics” (“successful” and “unsuccessful”) in the gender perspective of comparative analysis. Research methods and techniques. In the research process, the following methods were systematically used: (1) theoretical methods – analysis of scientific literature, synthesis, interpretation and generalization of data; (2) empirical methods – mathematical scaling of verbal stimuli “a successful woman in Ukrainian politics” (first stage of the research) and “an unsuccessful woman in Ukrainian politics” (second stage of the research) using the standard semantic differential of Ch. Osgood; (3) methods of mathematical statistics – primary statistical analysis of quantitative data, the Kolmogorov-Smirnov test, the non-parametric Mann-Whitney U test. The results. On the basis of factor analysis and interpretation of its results, in the general sample, a greater cognitive complexity of the verbalized image of a “successful woman in Ukrainian politics” compared to the image of an “unsuccessful woman in Ukrainian politics” was found. At the first stage of the research, the psychosemantic factor “Moral attractiveness” was singled out as the dominant psychosemantic factor in the sub-sample of young females, and “Influential mind” in the sub-sample of young men. This was interpreted as a speech projection of “maternal” (feminine) traits on the generalized image of a successful female politician for female students and “paternal” (masculine) qualities for male students. At the second stage, the more heterogeneous factor “General unacceptability” was explained as the leading factor in both subsamples. Despite the same name, the differences between its individual descriptors in the subsamples made it possible to ascertain gender specificities, in particular the manifestations of ageism among young men. Controversy between conscious verbal characteristics and latent gender stereotypes of the studied student youth is also revealed and described. Conclusions. Qualitative and quantitative comparative analysis of psychosemantic structures, explicated in subsamples formed according to gender criteria, made it possible to substantiate and reveal the age and gender characteristics of students, which are manifested in their politically oriented speech and language activity.

Мета. Емпірична експлікація та інтерпретація психосемантичних структур вербалізованих образів “жінки в українській політиці” (“успішна” та “неуспішна”) у ґендерному ракурсі порівняльного аналізу. Методи та методики дослідження. У прoцесі дoслідження системно викoристoвувaлися: (1) теoретичні метoди – aнaліз наукової літерaтури, синтез, інтерпретація та узагальнення дaних; (2) емпіричні методи – математичне шкалювання вербальних стимулів “успішна в українській політиці жінка” (перший етап дослідження) та “неуспішна в українській політиці жінка” (другий етап дослідження) із застосуванням стандартного семантичного диференціалу Ч. Осгуда; (3) метoди мaтемaтичнoї стaтистики – первинний статистичний аналіз кількісних даних, критерій Колмогорова-Смірнова, непараметричний критерій U Манна-Вітні. Результати. На основі факторного аналізу та інтерпретації його результатів у загальній вибірці констатовано більшу когнітивну складність вербалізованого образу “успішної в українській політиці жінки”, порівняно з образом “неуспішної в українській політиці жінки”. На першому етапі дослідження у субвибірці дівчат як домінантний виокремлено психосемантичний фактор “Моральна атрактивність”, у субвибірці юнаків – “Впливовий розум”. Це проінтерпретовано як мовленнєва проєкція “материнських” (фемінних) рис на узагальнений образ успішної жінки-політикині у студенток та “батьківських” (маскулінних) якостей – у студентів. На другому етапі в обох субвибірках як провідний експліковано більш гетерогенний фактор “Загальна неприйнятність”. Незважаючи на однакову назву, відмінності між окремими його дескрипторами у субвибірках дали змогу констатувати ґендерні особливості, зокрема прояви ейджизму в юнаків. Також виявлено й описано контраверсійність між свідомими вербальними характеристиками та латентними ґендерними стереотипами дослідженої студентської молоді. Висновки. Якісний та кількісний порівняльний аналіз психосемантичних структур, експлікованих у сформованих за статевим критерієм субвибірках, дав змогу обґрунтувати й розкрити вікові та ґендерні особливості студентства, які виявляються в його політично орієнтованій мовленнєвомовній активності.