Віталітетна структура популяцій Centaurium erythraea Rafn. в умовах регіонального ландшафтного парку «Сеймський»

Abstract

Представлено результати дослідження віталітетної структури шести популяцій Centaurium erythraea Rafn. із різних місцезростань на території регіонального ландшафтного парку «Сеймський». Використано комплекс методів статистично-математичного опрацювання даних. За результатами кореляційного та факторного аналізів виділено ключові морфопараметри, які детермінують віталітет особин C. erythraea: фітомасу вегетативних органів (W veg), висоту (Н) та площу одного листка (а). Ці параметри не належать до однієї кореляційної плеяди, характеризуються доволі високим рівнем варіювання даних та міжпопуляційною статистично достовірно зміною величин. Підтверджено значну вагу цих параметрів у структурі факторних навантажень. За результатами віталітетного аналізу виділено чотири популяції із угруповань Trifolium pratense+Аchilleа submillefolium–Plantago lanceolata, Trifolium pratense+Аchilleа submillefolium+Ranunculus acris, Trifolium repens–Daucus carota–Achillea submillefolium та Trifolium repens–Tanacetum vulgare, які можуть бути потенційими локалітетами регламентованої заготівлі лікарської сировини. Усі ці популяції належать до процвітаючих за типом віталітету (з індексом якості Q від 0,3333 до 0,4667).

Population studies cover many areas in order to assess the state of populations. Vitality analysis is one of the most promising and widely recognized. It is aimed at assessing the viability of plant individuals based on morphogenetic characteristics, followed by establishing the ratio in the population of the number of individuals of different viability. Vitality analysis is based on the idea that the processes of production and growth, and morphological structure of an individual, revealed in quantitative parameters, give a generalized assessment of its vital state. The aim of the work was to conduct a population vitality analysis of six populations of Centaurium erythraea Rafn. different habitats in the conditions of the regional landscape park «Seimskyi». A set of statistical and mathematical data processing methods was used. Based on the results of correlation and factor analyses, key morphoparameters were selected to determine the vitality of C. erythraea individuals: phytomass of vegetative organs (W veg), height (Н) and area of one leaf (а). These parameters do not belong to the same correlation galaxy, they are distinguished by fairly high variation values and statistically significant changes in values within the studied populations. They are also characterized by the largest and statistically reliable factor load. In general, indicators reflecting certain signs of the generative sphere are distinguished by a fairly high constancy, which objectively proves the important role of generative organs in reflecting the vitality of C. erythraea. Based on the results of the vitality analysis, four populations from the groups Trifolium pratense+Achillea submillefolium–Plantago lanceolata, Trifolium pratense+Achillea submillefolium+Ranunculus acris, Trifolium repens–Daucus carota–Achillea submillefolium and Trifolium repens– Tanacetum vulgare, which belong to the prosperous type of vitality (with a quality index Q from 0.3333 to 0.4667). According to the signs of the vitality structure of the C. erythraea population, only two types of populations were found: depressed and prosperous. The registered differences in vitality characteristics are evidence and reflection of the implementation of various vitality tactics by the populations of the studied species of medicinal plants as components of a complex of mechanisms, means of adaptation to the conditions of specific habitats. Data on the vitality structure serve as the determining factor in the development of tactics and strategies for the rational, tireless use of medicinal plant resources.