MÜNDLICHE ERZÄHLUNGEN DER OSTARBEITER: PLOTSCHAFFENDE ELEMENTE UND SEMANTISCHE STRUKTUR

Abstract

Im vorliegenden Artikel wurden die mündlichen Erzählungen der Ostarbeiter über Zwangsarbeit in Deutschland während des Zweiten Weltkriegs analysieret. Die Folklore dieser Themengruppe ist ein wesentlicher Bestandteil einer großen Menge ukrainischer Volksliteratur, die durch die Repressionen der Besatzungsregime des 20. Jahrhunderts gegen die Kämpfer für Freiheit und staatliche Unabhängigkeit der Ukraine entstanden ist und darauf abzielt, ihr Volk zu unterwerfen. Es wurde erforscht, dass die Beschreibung der Lebensumstände, des Alltagslebens, des Tagesablaufs, der Besonderheiten der Arbeit und der Ruhe in den von uns untersuchten mündlichen Erzählungen im Vordergrund steht. Für Ukrainer, die eine Arbeit in Industrieunternehmen bekamen, war das Hauptproblem der mündlichen Erzählung - das Problem des Hungers und der Suche nach einem Lebensunterhalt. Das Hungermotiv solcher Geschichten ist plotschaffend für eine Reihe von Episoden über den Diebstahl von Lebensmitteln. Es wurde betont, dass das Bild eines Deutschen durch eine mitfühlende, manchmal wohlwollende Haltung aufgebaut wird. Auffallend ist es aber auch, dass die Deutschen in den gesammelten Erzählungen nicht nur als Feinde auftreten, sondern teilweise auch als Wohltäter und Helfer, die in einer schwierigen Situation irgendwie geholfen haben. Eine besondere Stelle in solchen Geschichten nimmt die Figur eines Helfers ein, der eine der obligatorischen Struktureinheiten im System der aktiven handelnden Personen darstellt.

The article analyzes the oral narratives of ostarbeiters about labor slavery in Germany during the Second World War. The folklore of this thematic group is an integral part of the huge array of Ukrainian folk literature, generated as a result of repressions of the fighters for freedom and state independence of Ukraine under the military occupation of the 20th century aimed at subjugating its people and subjecting them to the will of their enslavers. It is noted that in the territory captured by the Nazi invaders, the involvement of the able-bodied population in various jobs locally and abroad was carried out by means of recruitment, special mobilization and other actions of forcible capture of people. This became a moral and physical test for the population of Ukraine at that time, which was also widely reflected in its art constituent , in particular, in folklore. Our research has shown that a detailed description of everyday life can be traced in the oral narratives of ostarbeiters, For Ukrainians who got a job at industrial enterprises, the main conflict of the narrative story was the problem of finding the means of survival. That is why one of the most common motives in a number of episodes is the motive of starvation and searching for food. It is emphasized that an important place in the narratives studied by us is occupied by the description of living conditions, details of everyday life, the working day schedule, and the specifics of work. The image of a German is vividly expressed, and through sympathetic, sometimes benevolent attitude and support it is constructed into the image of a "stranger" as a "different their person ". It has been observed that in the collected narratives the Germans appear not only as evil-doers (enemies), but also in some cases as benefactors and helpers who helped in one way or another in a difficult situation. A special place in such stories is occupied by the figure of a helper, who acts as one of the mandatory structural units in the system of story characters.

У пропонованій статті проаналізовано усні наративи остарбайтерів про трудове невільництво в Німеччині періоду Другої світової війни. Фольклор цієї тематичної групи є невід’ємною частиною величезного масиву української народної словесності, породженої репресіями окупаційних режимів ХХ ст. проти борців за свободу і державну незалежність України та спрямованих на упокорення її народу і підпорядкування його волі поневолювачів. Зазначено, що на території, захопленій гітлерівськими окупантами, залучення працездатного населення до різних робіт на місцях і на виїзді проводилося шляхом вербування, спеціальної мобілізації й інших акцій насильного захоплення людей. Це стало моральним та фізичним випробуванням для тогочасного населення України, що також знайшло своє широке відображення у його мистецькій складові, зокрема і в усній народній словесності. Досліджено, що в усних наративах остарбайтерів простежується детальний опис їхнього повсякдення. Для українців, які потрапили на роботу у промислові підприємства основною проблемою розповіді стала проблема пошуку засобів до існування. Саме тому одним з найпоширеніших мотивів в низці епізодів є мотив голодування та пошуку їжі. Акцентовано, що важливе місце в досліджуваних нами наративах займає опис житлових умов, деталей побуту, графіку робочого дня, специфіки роботи. Яскраво виражається образ німця, що через співчутливе, часом доброзичливе ставлення, підтримку конструюється в образ “чужого” як “свого іншого”. Простежено, що в зібраних наративах німці виступають не тільки злотворцями (ворогами), але й в деяких випадках добротворцями та помічниками, що так чи інакше допомагали у скрутній ситуації. Особливе місце в таких розповідях займає фігура помічника, який виступає однією з обов’язкових структурних одиниць в системі дієвих осіб.