Мовна ситуація в столиці в другій половині ХІХ ст.

Abstract

Статтю присвячено проблемам функціонування української мови в діахронії. Основну увагу зосереджено на мовній ситуації Києва, оскільки саме столиця є прикладом та орієнтиром для всієї країни. Мета дослідження – схарактеризувати стан та статус української мови в Києві у другій половині ХІХ ст. У статті аналізуємо становище української мови в той час, її взаємодію з російською, шляхи русифікації столиці, а також ставлення українців до мовних проблем. Визначаємо наслідки для української мови різних заборон московського уряду, зокрема Валуєвського циркуляру та Емського указу. Звертаємо увагу на діяльність Київської Громади та Південно-Західного відділу Російського географічного товариства, яким вдалося значною мірою пожвавити національне життя в столиці. Описуємо мовну ситуацію в родинах тогочасної інтелігенції та їхні мовні преференції. Підтверджуємо думку, що в ХІХ ст. основними носіями української мови були селяни. Із результатів дослідження можемо зробити висновки, що в другій половині ХІХ ст. стан мови чітко віддзеркалював соціальний стан суспільства. Українську мову використовували представники нижчих верств, тоді як російська функціонувала в освіті, церкві, державному управлінні та в усіх інших сферах офіційного життя. Тому Київ на кінець ХІХ ст. був в основному російськомовним містом, а українську мову переслідували та намагались повністю заперечити її існування.

Introduction. Much research has been devoted to the problem of language situation in Ukraine and Kyiv, as it’s capital. In this study we have analyzed language situation of Kyiv in the diachronic aspect. The article «Language situation in Kyiv in the second part of XIX century» deals with the problem of existing of the Ukrainian language in the end of 19 century. Purpose. The purpose of this paper is to characterize the position of Ukrainian in Ukraine in XIX century. Methods. The research was conducted by analyzing a lot of works, dealing with the history of the Ukrainian language. We have investigated the works of L. Masenko, P. Holubenko, I. Gyrych, Je. Chykalenko, S. Jefremov and others in order to study and describe language situation in Kyiv at that time. Results. The results have shown that Russian language policy had negative influence on the Ukrainian language. It caused limitation of spheres, where Ukrainian may have been used, and reduction of prestige of the Ukrainian language among Ukrainians. So at that time Ukrainian was not widely spread. Conclusion. From the results we can make a conclusion that functioning of the Ukrainian language in XIX century reflected social stratification of society. Only people, who lived in villages and small towns, used it. But the Russian language was preferable in cities and capital. In addition, Ukrainian was pursued by Russian authority, so it didn’t have the opportunity to develop and exist. As a result, in XIX century in Kyiv, capital of Ukraine, the Russian language dominated.