Integration of children with special educational needs into the inclusive classes of general schools in Greece

Abstract

Дисертація є комплексним дослідженням проблеми інтеграції дітей з особливими освітніми потребами в інклюзивні класи закладів загальної середньої освіти Греції. У роботі вивчено основні підходи та організацію процесу інтеграції дітей з особливими освітніми потребами в інклюзивні класи закладів загальної середньої освіти Греції та здійснено аналіз поглядів вчителів шкіл на цей процес. На основі отриманих даних запропоновано методичні рекомендації щодо покращення ефективності означеного процесу. У дисертаційній роботі схарактеризовано ґенезу розвитку інклюзивної освіти в Греції; висвітлено основні підходи до розуміння концепту «діти з особливими освітніми потребами»; здійснено аналіз процесу інтеграції дітей з особливими освітніми потребами в інклюзивні класи закладів загальної середньої освіти Греції; схарактеризовано модель паралельної підтримки; розроблено інструментарій та проведено кількісне дослідження з метою вивчення думок вчителів щодо інтеграції дітей особливими освітніми потребами в інклюзивні класи закладів загальної середньої освіти Греції та запропоновано рекомендації задля покращення цього процесу. Наукова новизна проведеного дисертаційного дослідження є беззаперечною і полягає в тому, що: вперше проведено дослідження з метою вивчення думок вчителів щодо: організації інтеграції дітей з особливими освітніми потребами в інклюзивні класи закладів загальної середньої освіти як процесу; впливу різних факторів на ефективність повсякденної освітньої діяльності, спрямованої на створення позитивного мікроклімату в класі (наприклад, очікування щодо поведінки учнів з особливими освітніми потребами, співпраця з батьками); задоволеності потреб дітей з особливими освітніми потребами в інклюзивному класі закладів загальної середньої освіти; кооперації та співпраці педагогів та адміністрації закладів освіти задля сприяння соціальному розвитку дітей з особливими освітніми потребами, полегшення процесу інтеграції цих дітей у заклади освіти; запропоновано рекомендації з метою більш ефективної інтеграції дітей з особливими освітніми потребами в інклюзивні класи закладів загальної середньої освіти; висвітлено погляди вчителів закладів загальної середньої освіти Греції щодо інтеграції дітей з особливими освітніми потребами в інклюзивні класи; особливості роботи спеціально організованих та укомплектованих інтеграційних відділень, які функціонують у закладах загальної середньої освіти для навчання дітей з особливими освітніми потребами, та програми, за якими вони працюють, а також моделі та форми шкільної інтеграції дітей з особливими освітніми потребами, педагогічні підходи до побудови ефективного освітнього процесу дітей з особливими освітніми потребами в інклюзивних класах закладів загальної середньої освіти; уточнено поняття «діти з особливими освітніми потребами», «інтеграція дітей з особливими освітніми потребами», що стосується важливості функціональної інтеграції дітей з особливими освітніми потребами в інклюзивні класи закладів загальної середньої освіти та відділень паралельної підтримки та спільного навчання; подальшого розвитку набули знання про історію розвитку інклюзивної освіти в Греції, організацію процесу інтеграції дітей з особливими освітніми потребами в освітню систему, рівні та моделі цього процесу в різні часи. Відомо, що інклюзивна освіта у Греції пройшла чотири етапи у своєму становленні: інституалізації, нормалізації, інтеграції та диференціації. Сьогодні в основі інклюзивної освіти Греції лежить спів-навчання та ідея побудови «закладу освіти для всіх». Відтак, діти з інтелектуальними, фізичними, функціональними та іншими типами порушень, яких іменують “діти з особливими освітніми потребами”, мають можливість отримувати освіту разом з іншими дітьми в інклюзивних класах закладів загальної середньої освіти. Діти, які мають шкільні труднощі, серед яких виділяють тимчасові або часткові важкі порушення навчання, проблеми з навчанням чи адаптацією, певні порушення (специфічний спосіб мислення, дії та реакції), характеризуються як “діти з особливими потребами”. Розбудова успішних механізмів інтеграції дітей з особливими освітніми потребами в освітнє середовище закладу освіти Греції є важливим питанням наукового пошуку останніх років. Встановлено, що у наукові літературі з проблеми дослідження науковці часто використовують поняття “інклюзія” як синонім до феномену “інтеграція” задля опису освітнього процесу дітей з особливими освітніми потребами у закладах освіти. Інтеграцію ми розуміємо як процес, який передбачає налагодження інтеракції між дітьми з тої позиції, що кожна дитина є важливим членом шкільної команди та розглядає організацію такого освітнього середовища, в якому жоден учень не був би виключеним із освітнього процесу. Інтеграція не передбачає асиміляції, але має на меті активну участь кожного окремого учня, не залежно від його індивідуальних можливостей, в освітньому процесі закладу освіти, класу тощо з метою його навчання, виховання та соціалізації. Інтеграція може бути повною або частковою; існувати у трьох формах: просторова, соціальна та функціональна. У контексті здійснюваного дослідження ми апелюємо, в більшій мірі, до функціональної інтеграції дітей з особливими освітніми потребами в освітній простір закладу освіти. Відсутність допоміжних служб, традиційні методи навчання, невідповідна конструкція простору негативно впливають на провадження цієї форми інтеграції. Водночас, цьому процесу сприяють: спільне навчання, підтримка з боку суспільства, наявність професійно підготовленого педагогічного персоналу, використання ефективних стратегій навчання, участь дітей у навчанні, колектив, готовий до роботи в інклюзивному класі, взаємодія з батьками дітей задля встановлення індивідуальних цілей щодо розвитку індивідуальних можливостей кожної дитини. Основними стовпами інтеграції є взаєморозуміння, прийняття різних і повага до всіх людей, що забезпечує гармонійне співіснування. Вчитель відіграє домінуючу роль у провадженні інтеграційного процесу. Індивідуальна інтеграційна програма та індивідуальний навчальний план розробляються для кожної дитини з особливими освітніми потребами. У закладах загальної середньої освіти розміщені відділи інтеграції, які беруть на себе відповідальність за навчання дітей з особливими освітніми потребами, що базується на спільному навчанні та налагодженні співпраці між вчителями спеціальної та загальної освіти задля адаптації та/або асиміляції освітнього процесу відповідно до потреб учня, а також оцінювання результатів його навчання. У Греції модель спільного навчання називається паралельною підтримкою: в кожному інклюзивному класі працюють вчитель та вчительдефектолог, який прикріплюється до учня з особливими освітніми потребами. Ефективність інтеграції дітей з особливими освітніми потребами в інклюзивні класи закладів загальної середньої освіти Греції залежить від співпраці адміністрації та керівництва школи з інтеграційними відділами, відділами паралельної підтримки та батьків дітей з особливими освітніми потребами в освітньому процесі. З метою визначення ставлень вчителів до інтеграції дітей з особливими освітніми потребами в інклюзивні класи закладів загальної середньої освіти Греції проведено емпіричне дослідження, що передбачало кількісне опитування 150 вчителів-дефектологів віком від 36 до 50 років з досвідом роботи до 5 років. Автором дослідження розроблено анкету, яка складається з 4 розділів. Перший розділ містив особисту інформацію про респондентів, другий – досліджував досвід вчителів з інтеграції дітей з особливими освітніми потребами у класи, третій - занепокоєння вчителів щодо цього процесу, четвертий - стан шкіл щодо провадження інтеграції дітей з особливими освітніми потребами в освітній процес. Для обробки кількісних даних використовувалися методи описової статистики. Статистичні розрахунки виконані на персональному комп’ютері за допомогою пакету для обробки статистичних даних SPSS-15. Усі запитання з анкети були представлені у вигляді частот, відсотків і кумулятивних відсотків, які описані у таблицях і графіках. Крім того, для відповіді на запитання дослідження використовувалися параметричний t-тест, непараметричний Крускала-Уолліса та коефіцієнт Пірсона. Більшість респондентів погоджуються, що їх школи є готовими до інтеграції дітей з особливими освітніми потребами. У той же час встановлено, що чим вищий рівень погодження, тим більшим є хвилювання щодо того, що учні з особливими освітніми потребами не будуть прийняті іншими учнями і що педагоги не володіють відповідними компетентностями для навчання цих учнів. Теоретичне та практичне значення дослідження полягає в тому, що досліджено підходи та організацію процесу інтеграції дітей з особливими освітніми потребами в інклюзивні класи закладів загальної середньої освіти Греції. Розширено уявлення про специфіку організації системи інклюзивної освіти в Греції. Систематизовано та уточнено наявні підходи та стратегії навчання дітей з особливими потребами, співпрацю та координацію структурних підрозділів закладів освіти для ефективності цього процесу. Розроблена авторська анкета може використовуватися як діагностичний інструмент для дослідження думок учителів щодо ефективності процесу інтеграції дітей з особливими освітніми потребами в інклюзивні класи закладів освіти. Рекомендації, запропоновані автором, повинні бути враховані фахівцями з інклюзивної освіти, педагогічними працівниками закладів освіти у процесі вдосконалення освітнього простору задля більш ефективного навчання дітей з особливими освітніми потребами та підготовки вчителів до роботи з цією категорією дітей в інклюзивних класах закладів освіти. Отримані результати можуть бути використані: у науководослідній діяльності: для подальшого наукового розроблення проблеми організації ефективного процесу інтеграції дітей з особливими освітніми потребами в систему загальної освіти та підготовки педагогів до роботи в інклюзивних класах; проведення відповідних досліджень щодо оцінки якості навчання дітей з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного навчання; у навчально-виховному процесі: впровадження ефективних підходів до організації інклюзивного освітнього простору для дітей з особливими освітніми потребами в закладах освіти; удосконалення освітніх програм спеціальності 016 «Спеціальна освіта»; підвищення кваліфікації вчителів інклюзивних класів; інтеграція окремих модулів у програми формування інклюзивної компетентності педагогічних працівників та керівництва закладів освіти.

The dissertation is a comprehensive study of the problem of integration of children with special educational needs into inclusive classes of general secondary education institutions in Greece. The paper examines the main approaches and organization of the process of integrating children with special educational needs into inclusive classes of general schools in Greece and analyzes the views of school teachers on this process. On the basis of the obtained data, methodical recommendations are proposed for improving the efficiency of the specified process. The dissertation characterizes the genesis of the development of inclusive education in Greece. The main approaches to understanding the concept of “children with special educational needs” are highlighted. An analysis of the process of integration of children with special educational needs into inclusive classes of general schools in Greece is carried out. The parallel support model is characterized. A toolkit is developed and a quantitative study is conducted in order to study the opinions of teachers regarding the integration of children with special educational needs into inclusive classes of general school in Greece and recommendations are offered to improve this process. The scientific novelty of the conducted dissertation research is undeniable and consists in the fact that: for the first time, a study is conducted to study teachers' opinions regarding: organization of integration of children with special educational needs into inclusive classes of general school as a process; the influence of various factors on the effectiveness of everyday educational activities aimed at creating a positive microclimate in the classroom (for example, expectations regarding the behavior of students with special educational needs, cooperation with parents); satisfaction of the needs of children with special educational needs in the inclusive class schools; cooperation and cooperation of teachers and the administration of educational institutions to promote the social development of children with special educational needs, facilitating the process of integrating these children into educational institutions; recommendations are offered for the purpose of more effective integration of children with special educational needs into inclusive classes of general schools; the views of teachers of general schools in Greece regarding the integration of children with special educational needs into inclusive classes are highlighted; peculiarities of the work of specially organized and staffed integration departments that function in general secondary education institutions for the education of children with special educational needs, and the programs under which they work, as well as models and forms of school integration of children with special educational needs, pedagogical approaches to building an effective educational process of children with special educational needs in inclusive classes of general schools; the concepts of “children with special educational needs”, “integration of children with special educational needs” have been clarified, which refers to the importance of functional integration of children with special educational needs into inclusive classes of general schools and departments of parallel support and joint education; further development gained knowledge about the history of the development of inclusive education in Greece, the organization of the process of integration of children with special educational needs into the educational system, the levels and models of this process at different times. The process of development of inclusive education in Greece has four distinct stages: institutionalization, normalization, integration and differentiation. Today inclusive education in Greece is based on the principles of co-education and the creation of a “school for all”, where all children will be educated and will not be distinguished from each other due to mental, linguistic, physical or their emotional specificity. Children with some disabilities are characterized as "children with special educational needs". Children who have school difficulties, among which it is distinguish temporary or partial severe learning disabilities, learning or adaptation problems, some disability (specific way of thinking, acting and reacting) are characterized as "children with special needs". The development of successful mechanisms for the integration of children with special educational needs into the educational environment of an educational institution in Greece is an important issue of scientific research in recent years. However, the problems persist and mainly focus on the exact definition of integration. Literature review shows that scientists use the term “inclusion” as alternative with the term “integration” in order to describe the education of students with special educational needs with typical students in the general school. The common feature of the two definitions is that they support coexistence at the educational and social level for people with or without disabilities. We understand integration as a process that initially promotes interactions between children, as it values all children as active members of the school team and secondly addresses all those necessary organizational arrangements that should take place in the school space, so that learning does not exclude any student. Integration in particular does not seem to accept the concept of assimilation, but to consider each child as a functional member who actively participates in a school environment, in all activities and in a constantly changing classroom environment, in terms of the quality of his / her practices, to emphasize the child's abilities and not only aim at the coexistence of students with and without educational needs in common school contexts, but also to provide incentives for the formation of their interpersonal relationships (social inclusion). Іntegration has range from partial to full integration and can be divided into three forms in terms of its content: spatial, social and functional. Taking into account the multiple definitions of integration, we should note that in the context of this dissertation we will be concerned with the importance of functional integration for children with special educational needs, to all their classmates, in general schools and integration departments. Lack of support services, traditional teaching methods, inappropriate space construction have negative influence on this form of integration. In summary, the factors that positively favor the integration process are: collaborative teaching, support from society, the provision of appropriate specialist teaching staff, the use of effective teaching strategies, the participation of children in teaching, the inclusion staff to always be available, working well with the parents of the children and setting individual goals for each child's special abilities. Mutual understanding, acceptance of the different and respect for all people, thus ensuring harmonious coexistence are the main pillars of integration. The teacher plays a dominant role in the implementation of inclusive education and in integration process. They work due to individual integration program that helps to build individual educational plan for child with special educational needs that is full fill in inclusive classes of general schools in Greece. The departments of integration are spatially housed in the formal education school. They take the responsibility of educating the children with special educational needs which is based on co-teaching and cooperation between the teachers of special education and general education in order to make modifications and adjustments in teaching, but also to evaluate the student's progress. In Greece the model of co-teaching is called parallel support. In parallel support the special education teacher is with the student who has special educational needs in the general class and helps him, while at the same time the teacher teaches all the children. The effectiveness of integration of children with special educational needs in inclusive classes of general schools in Greece depends on cooperation of the administration and the executives in the operation of the integration departments, the parallel support and parents in educational process of children with special educational needs. In order to determine the attitudes of teachers towards the integration of children with special educational needs into inclusive classes of general secondary education institutions in Greece, an empirical study was conducted, which included a quantitative survey of 150 special education teachers aged 36 to 50 with up to 5 years of work experience. The author of the study developed a questionnaire consisting of 4 sections. The first section contained personal information about the respondents, the second - explored the experience of teachers in the integration of children with special educational needs in classes, the third - teachers' concerns about this process, the fourth - the state of schools regarding the implementation of the integration of children with special educational needs in the educational process. Methods of descriptive statistics were used to process quantitative data. Statistical calculations were performed on a personal computer using the SPSS-15 statistical data processing package. All questions from the questionnaire were presented in the form of frequencies, percentages and cumulative percentages, which are described in tables and graphs. In addition, parametric t-test, non-parametric Kruskal-Wallis and Pearson's coefficient were used to answer the research questions. Most of the participants agree on a higher level that their schools are ready to implement integration of children with special educational needs. At the same time, it was founded that the more the participants agree that their school is ready to implement the integration of the students with special needs, the more positive they are about being concerned that those students will not be accepted by other students and that they do not have the proper knowledge-skills to teach them. Furthermore, the more ready they support the school is, the less they worry about being difficult to give proper attention to all students in an inclusive classroom and the less anxious they are about teaching such students. The theoretical and practical significance of the study is that the approaches and organization of the process of integration of children with special educational needs into inclusive classes of general secondary education institutions of Greece were investigated. The idea of the specifics of the organization of the system of inclusive education in Greece has been expanded. The available approaches and strategies for teaching children with special needs, cooperation and coordination of structural subdivisions of educational institutions for the effectiveness of this process have been systematized and clarified. The developed author's questionnaire can be used as a diagnostic tool for researching the opinions of teachers regarding the effectiveness of the process of integrating children with special educational needs into inclusive classes of educational institutions. The recommendations proposed by the author should be taken into account by specialists in inclusive education, teaching staff of educational institutions in the process of improving the educational space for more effective education of children with special educational needs and training teachers to work with this category of children in inclusive classes of educational institutions. The obtained results can be used: in research activities: for further scientific development of the problem of organizing an effective process of integrating children with special educational needs into the general education system and training teachers to work in inclusive classes; conducting relevant studies on the assessment of the quality of education of children with special educational needs in the conditions of inclusive education; in the educational process: implementation of effective approaches to the organization of an inclusive educational space for children with special educational needs in educational institutions; improvement of educational programs of specialty 016 "Special education"; professional development of teachers of inclusive classes; integration of individual modules into programs for the formation of inclusive competence of teaching staff and management of educational institutions.