З історії вивчення неофіційних іменувань

Abstract

Науковий інтерес до неофіційних антропонімів як невіддільного компонента антропонімної системи має давню мовознавчу традицію. Якщо прізвища та особові імена людей ґрунтовно проаналізовано в ономастичних дослідженнях, то прізвиська (індивідуальні, родичівські), сімейно-родові йменування, псевдоніми вивчені недостатньо. У неофіційних антропонімах відображено й характерні особливості говірки певної території. Це дає змогу дослідникам простежити взаємодію офіційної та народної системи йменування. Теоретичний аналіз праць з антропонімії дав змогу окреслити низку лінгвістичних проблем та різні підходи до їх вирішення. У статті проаналізовано стан дослідження слов’янської неофіційної антропонімії, оскільки аналіз дослідницьких пошуків над неофіційними антропонімами сприяє виробленню методів представлення власного фактажу, установленню основних актуальних аспектів студій над прізвиськами, сімейно-родовими йменуваннями. Надзвичайно цінними для української антропонімії є праці М. Худаша, П. Чучки, Р. Осташа, напрацювання яких стали теоретичною базою для багатьох досліджень з антропоніміки. У дослідженні з’ясовано, що представники різних шкіл і напрямів неоднаково підходять до вирішення проблеми класифікації прізвиськ. Серед усіх проаналізованих підходів, запропонованих ученими, найповніше розроблена класифікація П. Чучки. Важливу роль у народнопобутовій системі йменування також відіграють родові назви. Сучасні ономасти вдосконалили й поглибили наявні класифікації. У мовознавчій науці сьогодні наявні дослідження Н. Фєдотової, Н. Шульської, О. Вербовецької. Лінгвісти аналізують мотиваційну базу та словотвірну структуру прізвиськ. Проблеми класифікації неофіційних іменувань і досі не втрачають своєї актуальності.

Scientific interest in informal anthroponyms as an integral component of the anthroponymic system has a long linguistic tradition. Whereas surnames and first names are thoroughly analyzed in onomastic research, nicknames (individual, family), family names, pseudonyms have not been studied enough. Unofficial anthroponyms also reflect the characteristic features of the speech of a certain territory. This enables researchers to trace the interaction of official and folk naming systems. Theoretical analysis of works on anthroponymy made it possible to outline a number of linguistic problems and different approaches to their solution. The article analyzes the state of research on Slavic unofficial anthroponymy, since the research analysis of unofficial anthroponyms contributes to the development of methods of presenting one's own facts, establishing the main topical aspects of studies on nicknames, family names. The works of M. Khudash, P. Chuchka, and R. Ostash are extremely valuable for Ukrainian anthroponymy; they have become the theoretical basis for many studies on anthroponymy. The study revealed that representatives of different schools and areas approach classification of nicknames in different ways. Among all analyzed approaches proposed by scientists, P. Chuchka's classification is the most fully developed. Family names also play an important role in the folk naming system. Modern onomastics have improved and deepened the existing classifications. In linguistics, there are modern studies by N. Fedotova, N. Shulska, and O. Verbovetska. Researchers analyze the motivational base and word-forming structure of nicknames. Today, the problems of classification of unofficial names remain relevant.