Психологічне благополуччя студентської молоді: порівняльний аналіз у ковідному і воєнному контекстах

Abstract

Мета. Опис результатів теоретичного аналізу та порівняльного емпіричного дослідження переживання українською студентською молоддю психологічного благополуччя в умовах ковідної пандемії та в ситуації воєнного стану. Методи. Емпіричний: питальник «Шкала психологічного благополуччя» К. Ріфф, в Україні перекладений та адаптований С. Карскановою. Математично-статистичні: обрахування загальних середніх показників, статистичний критерій однорідності Колмогорова-Смірнова, факторний аналіз методом головних компонент. Порівнювалися дві підгрупи студентів, досліджені: перша – у лютому та березні 2021 року, друга – у березні та квітні 2022 року. Результати. Згідно з порівняльним аналізом даних двох емпіричних зрізів, проведених на різних вибірках студентської молоді в розпал «епохи ковіду» та на початку війни в Україні, виявлено окремі статистично значущі зміни – як позитивні, так і негативні – в переживанні психологічного благополуччя респондентами. Узагальнено визначено, що позитивні трансформації відповідних переживань найбільшою мірою стосуються «Автономії», а негативні – «Управління середовищем». Також встановлено, що в ситуації війни досліджена українська молодь продемонструвала істотно вищу когнітивну складність при осмисленні власного психологічного стану, порівняно з умовами ковідної пандемії, оскільки за результатами факторного аналізу в другій субвибірці виокремлено 22 факторні структури супроти 11 у першій. При цьому як яскраво домінантну категоріально-смислову структуру переживання психологічного благополуччя студентами першої підгрупи виокремлено біполярний фактор «Мої життєві плани та їх реалізація як особиста гордість / Відсутність уміння планувати життя як джерело моїх особистих розчарувань»; другої – теж біполярний, але менш вагомий фактор «Осмислене та приємне самовдосконалення в соціумі / Заздрісна і безглузда самотність». Висновки. Назагал встановлено, що, незважаючи на статистично значущі відмінності між оцінками окремих пунктів за «Шкалою» К. Ріфф, ієрархії основних факторів психологічного благополуччя, визначені в обох випадках за усередненими показниками міри переживання студентською молоддю, істотно не відрізняються. А саме: найбільш вираженим і в умовах ковідної пандемії, і в ситуації війни ресурсом залишається «Особистісне зростання».

Purpose. Description of the results of theoretical analysis and comparative empirical study of the experience of Ukrainian student youth of psychological wellbeing in the conditions of a covіd pandemic and in a situation of martial law. Methods. Empirical: K. Riff’s questionnaire «Scale of psychological wellbeing », in Ukraine translated and adapted by S. Karskanova. Mathematical and statistical: calculation of general averages, statistical criterion of Kolmogorov- Smirnov homogeneity, factor analysis by the method of principal components. Two subgroups of students were compared: the first – in February and March 2021, the second – in March and April 2022. Results. According to the comparative analysis of data from two empirical sections conducted in different samples of student youth in the midst of the «сovid era» and at the beginning of the war in Ukraine, some statistically significant changes - both positive and negative - in the experience of psychological well-being. In general, it is determined that the positive transformations of the respective experiences are mostly related to «Autonomy», and the negative – to «Environmental Mastery». It was also found that in the war situation the studied Ukrainian youth showed significantly higher cognitive difficulty in understanding their own psychological state, compared to the conditions of the covid pandemic, as the results of factor analysis in the second subselection identified 22 factor structures against 11 in the first. The bipolar factor «My life plans and their implementation as personal pride / Lack of ability to plan life as a source of my personal frustrations» was singled out as a clearly dominant categorical-semantic structure of experiencing psychological well-being by students of the first subgroup; the second is also a bipolar, but less important factor «Meaningful and pleasant self-improvement in society / Envious and senseless loneliness». Conclusions. In general, it was found that, despite the statistically significant differences between the assessments of individual items on the Riff’s «Scale», the hierarchy of major factors of psychological well-being, determined in both cases on average indicators of experience of student youth, do not differ significantly. Namely: «Personal growth» remains the most pronounced resource both in the conditions of a coveted pandemic and in a situation of war.