Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс:
http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/27821
Название: | Екстралінгвальний та лінгвальний статус псевдо топонімів у слов’янських та неслов’янській мовах |
Другие названия: | LANGUAGE AND SUPERLANGUAGE STATUS OF PSEUDOTOPONYMS IN SLAVIC AND UNSLAVIC LANGUAGES |
Авторы: | Заваринська, Ірина Федорівна |
Библиографическое описание: | Заваринська І. Ф. Екстралінгвальний та лінгвальний статус псевдо топонімів у слов’янських та неслов’янській мовах // Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Сер. Філологія. Журналістика. Київ : Гельветика, 2022. Т. 33. (72). № 3. С. 202-207. DOI : https://doi.org/10.32838/2710-4656/2022.3/34 |
Дата публикации: | 2022 |
Издательство: | Гельветика |
Ключевые слова: | асоціація асоціативний фон етимологія конотація лінгвокультурна інформація, образність ономастика імітація структурно-семантичний та порівняльний аспекти псевдотопонім семантика символи association associative background etymology denotation cultural information vividness onomastics imitation structural are semantic and comparative aspects pseudotoponym semantics symbols |
Серия/номер: | Філологія. Журналістика; |
Краткий осмотр (реферат): | У статті розглядаються позамовний та мовний статус псевдотопонімів в етно та лінгвокультурологічному аспектах. Власні назви задають вченим багато загадок. До сьогодні питання про те, чи відрізняються
оніми від загальних назв, залишається невирішеним. Проблема у тому, що склад онімів неоднорідний.
До них належать не лише власні імена людей, географічні назви, але й назви предметів чи об’єктів
матеріальної та духовної культури. Аналіз семантики псевдотопонімів у зіставлювальних мовах (англійській, польській та українській) переконує в обґрунтованості гіпотези про їхнє специфічне смислове навантаження. Внутрішня форма імітованих власних назв формується на основі уявлення про певну подію, ситуацію чи особу, її характеристику.
Визначальними у цьому процесі є асоціації, символіка та конотації, адже образність досліджуваних
власних назв пов’язана з позамовними факторами, які впливають на розуміння значення слова
представниками різних етносів. Визначення образності псевдотопонімів та встановлення їхньої етнолінгвокультурологічної специфіки у слов’янських та неслов’янській мовах є головною метою нашого дослідження, яка може реалізуватися за допомогою вирішення таких завдань:
– з’ясувати особливості структури, семантики, етимології і символіки псевдотопонімів, їхню
етнолінгвокультурну інформацію, асоціативний фон;
– дослідити лінгвальні причини створення псевдотопонімів та процес евфемізації; простежити
функцію псевдотопонімів з огляду на національно-культурну специфіку вербалізації онімів;
– визначити національно-культурну специфіку псевдотопонімних образно-характеризуючих
номінативних одиниць шляхом зіставлення їхньої внутрішньої форми.
Під час аналізу досліджуваних імітованих власних назв, ми можемо помітити як відбувається синтез
декількох складників, а саме: вибір виразно конотованого оніма, що змінюється за етнокультурно-
характеризуючою структурою-схемою та, прослідковуємо і процес евфімізації, що використовується
для уникнення вживання непривабливою, для прямого називання, реалії.
Прагматично-когнітивна мета уживання таких зворотів – виразити емоційне ставлення до
конкретної особи чи об’єкта.
Семантика сталих виразів, компонентами яких є псевдотопоніми ґрунтується на антропоцентричних
та антропометричних образах про людину та світ навколо неї. Такі вислови мають лише ідіоматичне
образне значення і в основі їхньої семантики може лежати образне порівняння.
Спільним у псевдотопонімних одиницях є яскраво виражена національно-культурна маркованість.
Проте в українських та польській мовах імітація онімів-компонентів більш поширене мовне явище,
ніж в англійській.
Перспективною, на наш погляд, у дослідженні є думка про те, що псевдотопоніми можна
розглядати як одиницю концептуальної системи, яка містить різнотипну інформацію про ту чи іншу
лінгвоспільноту.
Дослідження проводиться на матеріалі англійської, польської та української мов. The article deals with the language and superlanguage status of pseudotoponyms in in ethnic, linguistic and cultural aspects. Many riddles set the proper names a scientist. Until now question about that, or proper name differ from the general names, it remains unsolved. A problem is in that composition was taken away heterogeneous. Not only the proper names of people, place-names, but also names of objects or objects of material and spiritual culture belong to them. The analysis of semantics of pseudotoponyms in comparable languages (English, Polish and Ukrainian) convinces of validity hypotheses about their specific semantic loading. The internal form of the imitated proper names is formed on the basis of idea about a certain event, situation or person, his description. Qualificatory in this process are associations symbolics and denotation, in fact the vividness of the investigated proper names is related to the out of language factors that influence on understanding of sense of word the representatives of different ethnoss. Determination is a vividness of pseudotoponyms and establishment their ethnic, linguistic and culturological specifics in Slavic and Unslavic languages is the primary objective of our research, that can be realized by means of decision of such tasks : – to find out the features of structure, semantics, etymology and symbolics of pseudotoponyms, their ethnic and culturological information, associative background; – to investigate linguistic reasons of creation of pseudotoponyms and process of eufimisation as a replacement of perception and serve of undesirable information; – to trace the function of pseudotoponyms taking into account the national and cultural specific of verbalization taken away; – to define the national and cultural specific of pseudo toponyms of figuratively-characterizing naming units by comparison of their internal form. During the analysis of the investigated imitated proper names, we can notice as there is a synthesis of a few constituents, namely: choice distinctly mark proper name, that changes after a ethnic cultural characterizing structure-chart and, look after the process of eufimisation, that is used for avoidance of the use unattractive, for the direct name, reality. The аim of application of such turns – to express emotional attitude toward a concrete person or object. The Semantics of constant expressions the components of that are pseudotoponyms is base on anthropocentric and anthropometric offenses about a man and world round her. Such expressions have only an idiomatic vivid value and their semantics vivid comparison can be the basis of. In the imitated proper names brightly expressed general national and cultural denotation. However in Ukrainian phraseological units imitation of proper names the language phenomenon is more widespread, than in Polish. Perspective, in our view, in research there is an idea that pseudotoponyms can be examined as unit of the conceptual system, that contains to the variety information about that or different societies. The research is conducted on the basis of English, Polish and Ukrainian languages. |
URI (Унифицированный идентификатор ресурса): | http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/27821 |
Располагается в коллекциях: | Статті |
Файлы этого ресурса:
Файл | Описание | Размер | Формат | |
---|---|---|---|---|
Zavarunska_Tavrijsk.pdf | 323,7 kB | Adobe PDF | Просмотреть/Открыть |
Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.