Формування професійної відповідальності студентів технічних університетів у процесі вивчення суспільних дисциплін

Abstract

У дисертації подано теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми формування професійної відповідальності студентів технічних університетів. Розроблено й експериментально перевірено обґрунтовані на засадах фронестичного підходу педагогічні умови формування професійної відповідальності студентів технічних університетів у процесі вивчення суспільних дисциплін. Мета дослідження – теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити педагогічні умови формування професійної відповідальності студентів технічних університетів у процесі вивчення суспільних дисциплін. Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що вперше:  визначено педагогічні умови формування професійної відповідальності студентів технічних університетів у процесі вивчення суспільних дисциплін: реалізація міждисциплінарних зв’язків суспільних дисциплін для формування здатності співвідносити власну відповідальну поведінку із суспільно значимими орієнтирами, застосування контекстного навчання у процесі вивчення суспільних дисциплін, системний моніторинг процесу формування професійної відповідальності засобами інформаційнокомунікаційних технологій;  розроблено структурно­функціональну модель формування професійної відповідальності студентів технічних університетів у процесі вивчення суспільних дисциплін, яка охоплює такі блоки: цільовий, в якому представлено визначені суспільним замовленням мету та підходи до її втілення в умовах технічного університету; змістово­процесуальний, який вміщує зміст суспільних дисциплін, педагогічні умови формування професійної відповідальності та процес їх реалізації на теоретичному та практичному рівнях, форми, методи, прийоми навчання і способи педагогічного впливу; діагностико­результативний, який передбачає системний моніторинг індивідуальних особливостей професійно відповідальної поведінки студентів та зовнішніх обставин як важливу педагогічну умову та інструмент діагностики;  обґрунтовано необхідність і доцільність застосування фронестичного підходу у формуванні професійної відповідальності студентів технічних університетів, сформульовано основні принципи його застосування у професійній підготовці студентів технічних спеціальностей;  виокремлено компоненти внутрішньої структури професійної відповідальності та визначено контексти і професійно значущі якості, які слугували індикаторами сформованості професійної відповідальності у студентів технічних спеціальностей. Уточнено сутність понять «відповідальність», «професійна відповідальність», «професійна відповідальність інженера», «формування професійної відповідальності. Подальшого розвитку набули теоретико­методологічні основи формування професійної відповідальності студентів технічних університетів під час вивчення суспільних дисциплін. Практичне значення результатів дослідження полягає в тому, що розроблено й апробовано методику діагностики сформованості професійної відповідальності студентів технічних спеціальностей, дистанційний курс «Професійна відповідальність фахівця технічного профілю в сучасних умовах» та методичні рекомендації до його вивчення. Зміст і результати дисертаційного дослідження можуть бути використані для розроблення компонентів освітніх програм підготовки майбутніх фахівців технічного профілю, у практиці формування інтегральної та загальних етично визначених компетенцій студентів закладів вищої технічної освіти, а також для створення навчальнометодичного забезпечення суспільних дисциплін. У першому розділі «Теоретичні основи формування професійної відповідальності студентів технічних університетів у процесі вивчення суспільних дисциплін» здійснено аналіз трактування понять «відповідальність», «соціальна відповідальність» та «професійна відповідальність». Окреслено основні підходи до розуміння феномену «відповідальність» у філософському, психологічному та педагогічному контекстах. Означено специфіку професійної відповідальності фахівця технічного профілю щодо родових понять – «відповідальність», «соціальна відповідальність», «професійна відповідальність». Уточнено визначення професійної відповідальності, яке представлено як вище, інтегративне, динамічне, професійно значуще утворення, сформоване на основі суспільно значимих орієнтирів, що забезпечує в умовах вибору внутрішню самостійність, відносну незалежність особистості від зовнішніх умов й оптимальну організацію та самоорганізацію професійної діяльності. З’ясовано основні компоненти внутрішньої структури професійної відповідальності студентів технічних спеціальностей – когнітивний, емоційний, мотиваційний та поведінковий, які на індивідуальному рівні визначаються професійно значущими якостями і контекстами розуміння суб’єктом міри своєї відповідальності у професійній сфері та об’єктивними умовами й обставинами, в яких відбувається професійна дія. Обґрунтовано необхідність використання фронестичного підходу у професійній підготовці студентів технічних університетів для формування етично орієнтованих компетенцій, визначених у затверджених Міністерством освіти і науки України Стандартах спеціальностей. Фронестичний підхід у професійній підготовці визначено як сукупність організаційно­педагогічних, психолого­педагогічних і педагогічно­методичних впливів, спрямованих на формування інтегральної та загальних компетенцій з урахуванням специфіки етичного знання: суб’єктивною та контекстною професійною дією, визначеною суспільно значимими орієнтирами. Сформульовано основні принципи застосування фронестичного підходу у формуванні професійної відповідальності студентів технічних університетів: 1. Визнання того, що морально­етичне, орієнтоване на дію знання, яке лежить в основі формування інтегральної та загальних компетенцій, відповідно до філософії Арістотеля, належить до специфічного виду знання – фронезису, яке є відмінним за сутністю від епістемного та технічного. 2. Результат фронестичного знання не може бути завідома відомим. На нього впливають об’єктивні обставини, стресоґенні ситуації, чинники професійного ризику тощо. 3. Результат фронестичного знання визначається особистісними професійно значущими якостями та контекстами розуміння особистісної відповідальності у професійній сфері, які залежать від рис характеру, професійної визначеності, здоров’я, працездатності. 4. Формуються професійно значущі якості та контексти відповідно до ціннісних суспільно значимих орієнтирів. 5. У суспільних науках доцільно використовувати «прикладний фронезис» Б. Флівберга та зосередити увагу більшою мірою на виведенні знання «знизу вверх», від окремого часткового до загального цілого, від практики до теорії. Визначено роль суспільних дисциплін у формуванні фронестичного знання студентів технічних спеціальностей. Констатовано недостатність використання освітніх можливостей суспільних дисциплін для формування інтегральної та загальних компетенцій, зокрема професійної відповідальності майбутніх фахівців технічного профілю. У другому розділі «Моделювання процесу формування професійної відповідальності студентів технічних університетів у процесі вивчення суспільних дисциплін» описано авторську методику дослідження сформованості професійної відповідальності студентів технічних спеціальностей. Запропонований діагностичний інструментарій дає можливість виявити специфіку професійної відповідальності за двома критеріями. Перший критерій – з’ясування контекстів розуміння студентами поняття «професійна відповідальність» за блоками: формально­технічний блок; виконавськокомунікативний блок; дослідницько­прогностичний блок. Другий критерій – визначення загального показника професійної відповідальності студентів технічних спеціальностей за чотирма основними шкалами: шкала 1 – Інтелектуальна коґнітивність та здатність до науково­технічної творчості (об’єднує професійно значущі якості, які характеризують когнітивний компонент структури професійної відповідальності); шкала 2 – Професійна емпатія та колективізм (об’єднує професійно значущі якості, які характеризують емоційний компонент структури професійної відповідальності); шкала 3 – Пріоритетність та ціннісна визначеність професії (об’єднує професійно значущі якості, які характеризують мотиваційний компонент структури професійної відповідальності); шкала 4 – Здатність до автономної діяльності і персональної відповідальності (об’єднує професійно значущі якості, які характеризують поведінковий компонент структури професійної відповідальності). Представлено аналіз результатів діагностичного дослідження, проведеного у Тернопільському національному технічному університеті імені Івана Пулюя, який виявив недоліки в розумінні сутності та змісту поняття «професійна відповідальність», недостатній рівень її сформованості у студентів технічних спеціальностей. З урахуванням структури професійної відповідальності, особливостей підготовки студентів технічних університетів на основі фронестичного підходу виокремлено й обґрунтовано педагогічні умови формування професійної відповідальності майбутніх фахівців технічного профілю у процесі вивчення суспільних дисциплін. Перша умова  реалізація міждисциплінарних зв’язків суспільних дисциплін для формування здатності співвідносити власну відповідальну поведінку із суспільно значимими орієнтирами. При цьому формування морально­етичних орієнтирів забезпечуються вивченням дисциплін «Філософія» та «Психологія»; нормативно­правових та ідеологічних  курсів «Основи права» та «Демократія: від теорії до практики»; становлення історичних орієнтирів забезпечується опануванням дисципліни «Історія та культура України». Друга педагогічна умова  застосування контекстного навчання у процесі вивчення суспільних дисциплін, яке передбачає реалізацію низки підходів: проблемно­орієнтоване навчання; кооперативне навчання за алгоритмами простих структур; навчання на основі виконання групових та індивідуальних проєктів; громадське (суспільно орієнтоване) навчання та навчання на змодельованому робочому місці. Третя педагогічна умова  системний моніторинг процесу формування професійної відповідальності засобами інформаційно­комунікаційних технологій. Передбачає постійне спостереження за зовнішніми умовами та індивідуальними особливостями суб’єктів педагогічного процесу, фіксацію критеріїв і показників сформованості професійної відповідальності: 1) загального показника професійної відповідальності за професійно значущими якостями; 2) визначення контекстів розуміння студентами змісту поняття «професійна відповідальність». Розроблено структурно­функціональну модель формування професійної відповідальності студентів технічних спеціальностей у процесі вивчення суспільних дисциплін, яка графічно відображає цільовий, змістовопроцесуальний та діагностико­результативний блоки через взаємозв’язки між основними структурними елементами: суспільним замовленням, яке визначає мету та підходи до її реалізації; виведеними та обґрунтованими на основі фронестичного підходу педагогічними умовами формування професійної відповідальності на теоретичному та практичному рівнях; системним моніторингом процесу формування професійної відповідальності засобами інформаційно­комунікаційних технологій. У третьому розділі «Перевірка ефективності педагогічних умов формування професійної відповідальності студентів технічних університетів у процесі вивчення суспільних дисциплін» представлено розроблену і впроваджену програму експериментального дослідження та його результати. Під час експериментального дослідження вирішувалися такі завдання:  експериментально перевірити ефективність упровадження обґрунтованих педагогічних умов формування професійної відповідальності студентів технічних спеціальностей у процесі вивчення суспільних дисциплін;  дослідити специфіку суб’єктивного розуміння студентами технічних спеціальностей поняття «професійна відповідальність фахівця технічного профілю»;  вивчити своєрідність індивідуально­особистісних особливостей формування професійної відповідальності в умовах технічного університету;  визначити основні професійно значущі якості та контексти, які впливають на рівень професійної відповідальності студентів технічних спеціальностей. З урахуванням виокремлених професійно значущих якостей та контекстів як основних критеріїв і показників сформованості професійної відповідальності розроблена і впроваджена програма експериментального дослідження педагогічних умов формування професійної відповідальності студентів технічних спеціальностей у процесі вивчення дисциплін суспільного циклу. Проведено статистичний аналіз результатів дослідження сформованості професійної відповідальності студентів технічних спеціальностей. Визначено показники за основними професійно значущими для формування професійної відповідальності якостями та встановлено загальний показник професійної відповідальності в контрольній та експериментальній групах під час констатувального і формувального експериментів. Констатовано суттєвий позитивний результат в експериментальній групі, в якій впроваджувалися визначені педагогічні умови. Зростання показників відбулось як порівняно з діагностичним дослідженням та результатами контрольної групи, так і порівняно з даними, отриманими у цій же експериментальній групі під час констатувального дослідження. Визначено основні контексти розуміння студентами поняття «професійна відповідальність». Зафіксовано суттєве збільшення дослідницько­прогностичного контексту. Установлено, що експериментальне дослідження, яке передбачало упровадження розробленої моделі формування професійної відповідальності студентів технічних спеціальностей під час вивчення дисциплін суспільного циклу і реалізацію визначених педагогічних умов, дало змогу досягти позитивних якісних змін у рівнях прояву досліджуваного конструкту у студентів експериментальної групи порівняно з контрольною.

The dissertation presents theoretical generalization and a new solution to the problem of forming the professional responsibility of students of technical universities. There were developed and experimentally verified pedagogical conditions for the formation of professional responsibility of students of technical specialties in the process of studying social disciplines based on the principles of the phronetic approach. The purpose of the study is to theoretically substantiate and experimentally verify the pedagogical conditions for the formation of professional responsibility of students of technical universities in the process of studying social disciplines. The scientific novelty of the research results lies in the following:  for the first time there were determined the pedagogical conditions for the formation of professional responsibility of students of technical universities in the process of studying social disciplines: the implementation of interdisciplinary connections for the formation of the ability to correlate one's own responsible behaviour with socially significant guidelines, the use of contextual learning, the systematic monitoring of professional responsibility by means of information and communication technologies;  for the first time it was developed a structural­functional model for the formation of professional responsibility of students of technical universities in the process of studying social disciplines, which covers the following blocks: targeted, which presents the purpose determined by the public order and approaches to its implementation in the conditions of a technical university; content­-procedural, which includes the content of social disciplines, pedagogical conditions for the formation of professional responsibility and the process of their implementation at the theoretical and practical levels, forms, methods, teaching techniques and methods of pedagogical influence; diagnostic­resultative, which involves systematic monitoring of individual characteristics of students' professionally responsible behaviour and external circumstances as an important pedagogical condition and diagnostic tool;  for the first time it was substantiated the necessity and expediency of using the phronetic approach in the formation of professional responsibility of students of technical universities; there were formulated the main principles of its application in the professional training of students of technical specialties;  for the first time there were singled out the components of the internal structure of professional responsibility and the contexts as well as professionally significant qualities were determined, which served as indicators for the formation of professional responsibility among students of technical specialties. The essence of the concepts "responsibility", "professional responsibility", "professional responsibility of an engineer", "formation of professional responsibility” was clarified. The theoretical and methodological foundations of the formation of professional responsibility of students of technical universities during the study of social disciplines were further developed. The practical significance of the research results lies in the development and approbation of the methodology for diagnosing the formation of professional responsibility of students of technical specialties; the distance course "Professional responsibility of a specialist of a technical profile under modern conditions" and methodical recommendations for its study. The content and results of the dissertation research can be used for the development of components of educational programs for the training of future technical profile specialists, in the practice of forming integral and general ethically determined competencies of students of higher technical education institutions, as well as for the creation of educational and methodological support for social disciplines. The first chapter "Theoretical foundations for the formation of professional responsibility of students of technical universities in the process of studying social disciplines" analysed the concepts "responsibility", "social responsibility" and "professional responsibility" The main approaches to understanding the phenomenon of "responsibility" in philosophical, psychological and pedagogical contexts were outlined. The specifics of the professional responsibility of a technical profile specialist in relation to generic concepts ­ "responsibility", "social responsibility", "professional responsibility" are determined. The definition of professional responsibility has been clarified, which is interpreted as a higher, integrative, dynamic, professionally significant formation, formed on the basis of socially significant guidelines, which ensures in the conditions of choice internal independence, relative independence of an individual from external conditions and optimal organization and self­organization of professional activity. The main components of the internal structure of the professional responsibility of students of technical specialties are clarified ­ cognitive, emotional, motivational and behavioral, which are determined at the individual level by professionally significant qualities and contexts of the understanding by an individual the range of his responsibility in the professional sphere and objective conditions and circumstances, in which his professional activity is being performed. It was substantiated the necessity of using the phronetic approach in the professional training of students of technical universities for the formation of ethically oriented competencies, defined in the Standards of specialties approved by the Ministry of Education and Science of Ukraine,. The phronetic approach in professional training is defined as a set of organizational­pedagogical, psychologicalpedagogical and pedagogical­methodical influences aimed at the formation of integral and general competences taking into account the specifics of ethical knowledge: subjective and contextual professional action determined by socially significant guidelines. The main principles of applying the phronetic approach in the formation of professional responsibility of students of technical universities are formulated: 1. The recognition that moral­ethical, action­oriented knowledge, which underlies the formation of integral and general competences, according to Aristotle's philosophy, belongs to a specific type of knowledge ­ phronesis, which is essentially different from epistemic and technical. 2. The result of phronetic knowledge cannot be known from the start. It is influenced by objective circumstances, stressful situations, occupational risk factors, etc. 3. The result of phronetic knowledge is determined by personal professionally significant qualities and contexts of understanding personal responsibility in the professional sphere, which depend on character traits, professional qualities, health, and work capacity. 4. Professionally significant qualities and contexts are formed in accordance with socially significant values. 5. In the social sciences, it is advisable to use B. Flyvberg's "applied phronesis" and focus more attention on deriving knowledge "from the bottom up", from a part to the whole, from practice to theory. The role of social disciplines in the formation of phronetic knowledge of students of technical specialties was determined. It was established the insufficient use of the educational opportunities of social disciplines for the formation of integral and general competences, in particular the professional responsibility of future specialists of the technical profile. The second chapter "Modeling the process of formation of professional responsibility of students of technical universities in the process of studying social disciplines" describes the author's method of researching the formation of professional responsibility of students of technical specialties. The proposed diagnostic tools make it possible to identify the specifics of professional responsibility according to two criteria. The first criterion – clarification of the contexts of students' understanding of the concept of "professional responsibility" by blocks: formal and technical block; executive and communicative block; a research and prognostic block. The second criterion – determination of the general indicator of professional responsibility of students of technical specialties according to four main scales: Scale 1 – Intellectual cognition and ability for scientific and technical creativity (combines professionally significant qualities that characterise the cognitive component of the structure of professional responsibility); Scale 2 – Professional empathy and collectivism (combines professionally significant qualities that characterize the emotional component of the structure of professional responsibility); Scale 3 – Priority and value determination of the profession (combines professionally significant qualities that characterize the motivational component of the structure of professional responsibility); Scale 4 – Ability to autonomous activity and personal responsibility (combines professionally significant qualities that characterize the behavioral component of the structure of professional responsibility). The analysis of the results of a diagnostic study conducted at the Ternopil Ivan Pul’uj National Technical University was presented, which revealed deficiencies in the understanding of the essence and content of the concept of "professional responsibility", its insufficient level of formation among students of technical specialties. Taking into account the structure of professional responsibility, the peculiarities of training the students’ of technical universities on the basis of the phronetic approach, there were identified and substantiated the pedagogical conditions for the formation of professional responsibility of future technical specialists in the process of studying social disciplines. The first condition is the implementation of interdisciplinary connections of social disciplines for the formation of the ability to correlate one's own responsible behavior with socially significant guidelines. At the same time, the formation of moral and ethical guidelines is provided through the study of the disciplines "Philosophy" and "Psychology"; normative­legal and ideological courses "Fundamentals of Law" and "Democracy: from theory to practice"; the formation of historical guidelines is ensured by mastering the discipline "History and Culture of Ukraine". The second pedagogical condition is the application of contextual learning, which involves the implementation of a number of approaches during the study of social cycle disciplines: problem­oriented learning; cooperative learning based on algorithms of simple structures; training based on the implementation of group and individual projects; public (community­oriented) training and training at a simulated workplace. The third pedagogical condition is systematic monitoring of the process of formation of professional responsibility by means of information and communication technologies. It involves constant observation of the external conditions and individual characteristics of the subjects of the pedagogical process; fixation of criteria and indicators of the formation of professional responsibility: 1) a general indicator of professional responsibility by professionally significant qualities; 2) definition of the contexts of students' understanding of the concept of "professional responsibility". A structural­functional model of the formation of professional responsibility of students of technical specialties in the process of studying social disciplines has been developed, which graphically displays the target, content­procedural and diagnosticresultative blocks through the relationships between the main structural elements: a public order that determines the goal and approaches to its implementation; derived and justified on the basis of the phronetic approach pedagogical conditions for the formation of professional responsibility at the theoretical and practical levels; systematic monitoring of the process of formation of professional responsibility by means of information and communication technologies. The third chapter "Checking the effectiveness of pedagogical conditions for the formation of professional responsibility of students of technical universities in the process of studying social disciplines" presents the developed and implemented experimental research program and its results. During the experimental study, the following tasks were solved:  experimentally check the effectiveness of the implementation of justified pedagogical conditions for the formation of professional responsibility of students of technical specialties in the process of studying social disciplines;  to investigate the specifics of the subjective understanding by the students of technical specialties of the concept "professional responsibility of a specialist of a technical profile";  to study the uniqueness of individual and personal features of the formation of professional responsibility in the conditions of a technical university;  to determine the main professionally significant qualities and contexts that affect the level of professional responsibility of students of technical specialties; Taking into account the identified professionally significant qualities and contexts as the main criteria and indicators of the formation of professional responsibility, a program of experimental research of pedagogical conditions for the formation of professional responsibility of students of technical specialties in the process of studying the disciplines of the social cycle was developed and implemented. A statistical analysis of the results of the study of the formation of professional responsibility of students of Ternopil Ivan Pul’uj National Technical University was carried out. Indicators of the main professionally significant qualities for the formation of professional responsibility were determined, and a general indicator of professional responsibility was established in the control and experimental groups during ascertainment and formative experiments. A significant positive result was noted in the experimental group, in which certain pedagogical conditions were implemented. The increase in indicators occurred both in the results of the control group during the diagnostic study and in the data obtained in the same experimental group during the ascertainment study. The main contexts of students' understanding of the concept of "professional responsibility" have been determined. A significant increase in the research and prognostic context has been recorded. It was established that the experimental study, which involved the implementation of the developed model of the formation of professional responsibility of students of technical specialties during the study of disciplines of the social cycle and the implementation of defined pedagogical conditions, made it possible to achieve positive qualitative changes on the levels of manifestation of the studied construct among students of the experimental group compared to the control group.