Міфологізація постатей письменників розстріляного відродження

Abstract

У статті розглядається процес міфологізації особистостей українських письменників Розстріляного відродження за допомогою опозиції Г. Блюменберга «міф як терор» і «міф як поезія». Художній міф, створений автоміфологізацією (М. Хвильовий) і приватною міфологією (О. Довженко) наближається до гри і покликаний викликати у свідомості людини яскравий образ, що превалює над фактами. Замість цього, ідеологічний міф створює єдино правильний однозначний образ, використовуючи штампи і умовчання. Як компонент національного міфу, образи письменників Розстріляного відродження деіндівідуалізовані, розглядаються як мученики, а тому - піднесені й трагічні. Сучасний етап міфологізації оцінюється як поліміфологічний.

The article deals with the process of mythologization of personalities of the Shot renascence Ukrainian writers by means of G. Blumenberg's opposition of "a myth as terror " and "a myth as poetry ". The artistic myth created by authormythologization (M.Khvyliovy) and by private mythology (O.Dovzhenko) approximates to a game and is called to arous a bright image prevailing over facts in the man's consciousness. Unlike the ideological myth creates the only right simple image using clichés and omissions. As a component of a national myth the images of Shot renascence writers are deindividualized and are considered as martyrs and so they are elevated and tragic. The modern stage of mythologization is assessed as a polimythologic one.

В статье рассматривается процесс мифологизации личностей украинских писателей Расстрелянного возрождения посредством оппозиции Г.Блюменберга «миф как террор» и «миф как поззия». Художественний миф, созданний автомифологизацией (М.Хвьілевьій) и частной мифологией (А.Довженко) приближается к игре и призван визвать в сознании человека яркий образ, превалируючщий над фактами. Вместо зтого, идеологический миф создает единственно правильний однозначний образ, используя штампь и умолчание. Как компонент национального мифа, образь писателей Расстрелянного возрождения деиндивидуализировани, рассматриваются как мученики, а потому - возвишени и трагични. Современний зтап мифологизации оценивается как полимифологичний.