Методика навчання мовознавчих дисциплін у закладах вищої освіти як наука й навчальна дисципліна

Abstract

У статті визначено мету, завдання, окреслено методичні орієнтири в оновленні змісту методики навчання мовознавчих дисциплін у закладах вищої освіти з урахуванням вимог нормативних і законодавчих документів із питань мовної освіти, здобутків філософії, психології, педагогіки, лінгвістики та лінгводидактики. Обґрунтовано шляхи формування фахових компетентностей майбутніх магістрів-філологів, передбачених Стандартом вищої освіти: здатність на фаховому рівні викладати філологічні дисципліни в закладах вищої освіти; усвідомлення ролі експресивних, емоційних, логічних засобів мови для досягнення запланованого прагматичного результату;здатність до створення, редагування, реферування і систематизації текстів усіх типів. Враховано загальні компетентності майбутніх магістрів-філологів: здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово; здатність бути критичним і самокритичним; здатність до пошуку, опрацювання та аналізу інформації з різних джерел; уміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми; здатність працювати в команді та автономно; здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу; навички використання інформаційних і комунікаційних технологій; здатність до адаптації та дії в новій ситуації; здатність спілкуватися з представниками інших професійних груп різного рівня (з експертами з інших галузей знань/видів економічної діяльності); здатність генерувати нові ідеї (креативність). Об’єктом методики навчання мовознавчих дисциплін у закладах вищої освіти визначено формування фахових компетентностей майбутніх магістрів-філологів; предметом – сучасні підходи, принципи навчання мовознавчих дисциплін, форми організації освітнього процесу, методи, прийоми, засоби та традиційні й інноваційні технології навчання майбутніх магістрів-філологів.

В статье определены цель, задачи, обозначены методические ориентиры обновления содержания методики обучения языковедческих дисциплин в заведениях высшего образования с учетом требований нормативных и законодательных документов по вопросам языкового образования, достижений философии, психологии, педагогики, лингвистики, лингводидактики. Обоснованы пути формирования профессиональных компетентностей будущих магистров-филологов, предусмотренных Стандартом высшего образования: способность на профессиональном уровне преподавать языковедческие дисциплины в заведениях высшего образования; осознание роли экспрессивных и логических средств языка для достижения запланированного прагматического результата; способность создавать, редактировать, реферировать и систематизировать тексты всех типов. Учтены общие компетентности будущих магистров-филологов: способность общаться на государственном языке как устно, так и письменно; способность к критике и самокритике; способность к поиску, обработке и анализу информации с разных источников; умение проявлять, ставить и решать проблемы; способность работать в команде и автономно; способность к абстрактному мышлению, анализу и синтезу; навыки использования информационных и коммуникационных технологий; способность к адаптации и действиям в новой ситуации; способность общаться с представителями других профессиональных групп разного уровня (с экспертами других областей знаний/видов экономической деятельности); способность генерировать новые идеи (креативность). Объектом методики обучения языковедческих дисциплин в заведениях высшего образования определено формирование профессиональных компетентностей будущих магистров-филологов; предметом – современные подходы, принципы обучения языковедческих дисциплин, формы организации образовательного процесса, методы, прийомы, а также традиционные и инновационные технологии обучения будущих магистров-филологов.

In the article, the aim and tasks are defined, methodological framework for updating the content of methodology for teaching linguistic disciplines in higher education institutions according to the requirements of regulatory and legislative documents on language education, achievements in philosophy, psychology, pedagogy, linguistics and linguodidactics are determined. The ways of developing professional competences of future masters in philology provided by Higher Education Standard, namely, the ability for teaching linguistic disciplines in higher education institutions at a professional level; awareness of the role of expressive, emotional and logical instruments of a language to attain the target result; the ability create, edit, abstract and systemize texts of all types are substantiated. The general competences of future masters in philology, notably the ability to communicate in the national language both orally and in written form; the aptitude to be critical and selfcritical; the skills to search, process and analyze the information from various sources; the capability to define, state and address the issue; the aptitude to work in teams and autonomously; the capability to abstract thinking, analysis and synthesis; information and communication technology skills; the ability to adapt to a new situation and act therein; the capability to communicate with representatives of other professional groups and levels (with experts from other areas of knowledge and types of economic activities; and the ability to generate new ideas (creativity) are considered. The subject of methodology for teaching linguistic disciplines in higher education institutions is the formation of professional competences of future masters in philology; the object is modern approaches, principles of teaching linguistic disciplines, forms of organization of the education process, methods, techniques, instruments and traditional and innovative technologies for training future masters in philology.