Просторове мислення студентів закладів вищої освіти як показник інтелектуального розвитку їх особистості

Abstract

Обґрунтовано особливості формування просторового мислення у студентів інженерно-педагогічних спеціальностей під час вивчення ними дисциплін графічного циклу. Уточнено дефініції понять просторе мислення і просторова уява. Зазначено правомірність визначення просторового мислення як самостійного психічного процесу, котре повʼязане з аналізом просторових властивостей і відношень елементів реальних обʼєктів чи їх графічних зображень та оперування цими властивостями у процесі розвʼязування конструкторських задач студентами інженерних спеціальностей закладу вищої освіти. Охарактеризовано зміст та основні оперативні одиниці просторового мислення у здобувачів вищої освіти під час вивчення ними графічних дисциплін. Зазначено залежність рівня розвитку просторового мислення здобувачів вищої освіти від типу оперування ними просторовими образами на заняттях з нарисної геометрії, креслення, інженерної і компʼютерної графіки. Запропоновано типологію студентів інженерно-педагогічних спеціальностей педагогічного вузу залежно від їх рівня розвитку просторового мислення та здатності до уявних просторових перетворень. Проаналізовано також стан рівня розвитку просторового мислення студентів-першокурсників перед початком вивчення ними циклу графічних дисциплін у закладі вищої освіти. Окреслено перспективи вирішення проблеми підвищення рівня просторового мислення здобувачів вищої освіти як показника їх інтелектуального розвитку.

The peculiarities of formation of spatial thinking in students of engineering and pedagogical specialties in the course of study of the graphic cycle disciplines have been substantiated. The definitions of “spatial thinking” and “spatial imagination” are clarified. The legitimacy of spatial thinking as an independent mental process, which is associated with the analysis of spatial features and the relationship between elements of real objects (or their graphic images) and application of these features in resolution of design problems by students of engineering specialties of higher education is mentioned. The content and basic operational units of spatial thinking in undergraduates during their study of graphic disciplines have been described. The dependence of the level of development of spatial thinking of students on the type of spatial images operating in Descriptive Geometry, drawing, engineering and computer graphics lessons has been specified. There has been offered the typology of students of engineering and pedagogical specialties of pedagogical high school, depending on their level of spatial thinking development and ability to explicit spatial transformations. The initial level of spatial thinking development of the students of the first year of study before the study of the cycle of graphic disciplines in higher education institutions has been also analyzed. The prospects of resolution of the issue of increasing the level of spatial thinking in undergraduates as an indicator of their intellectual development have been outlined in the study.