Особливості діяльності фахівців соціономічних професій в умовах полікультурності

Abstract

У статті розкрито особливості діяльності фахівців соціономічних професій в умовах зростання диверсифікованості та полікультурності суспільства; висвітлено сутність професійної діяльності фахівців соціономічної сфери; підходи різних науковців до розуміння сутності та завдань соціономічних професій; подане узагальнене визначення соціономічних професій: соціономічними (комунікативними, соціальними) у сучасній науці прийнято називати професії типу «людина-людина», тобто професії, у змісті фахової діяльності яких переважають ситуації міжособистісної ділової комунікації. Окреслено рівні діяльності фахівців соціономічних професій. Схарактеризовано міжкультурну компетентність як процес оволодіння культурою, спрямований на зміну-розвиток, цілісне формування особистості фахівця, становлення його як суб'єкта культури; соціальний і полікультурний досвід, який є основою вирішення життєво важливих завдань; самовизначення, самоідентифікацію і набуття міжкультурної компетентності та культурної ідентичності як результат освітнього процесу, та її компоненти: культурно-психологічну, соціокультурну, діяльнісну, рефлексивно-творчу (особистісну). Обґрунтовано, чому саме фахівці соціономічних професій відіграють ключову роль у реалізації завдань полікультурної освіти та забезпеченні міжкультурного взаєморозуміння у суспільстві. Розкрито особливості діяльності фахівців соціономічних професій: людиноорієнтованість, висока комунікативна активність, толерантність, соціабельність, емпатійність, спрямованість на вирішення проблем, альтруїзм, готовність до моделювання ситуацій міжособистісної взаємодії, відсутність стереотипів та упереджень, розвиваючий та творчий характер діяльності тощо.

The article reveals the peculiarities of the activities of representatives of socionomic professions in the conditions of increasing diversification and multiculturalism of society. The essence of professional activity of representatives of socionomic professions is revealed, the purpose of which is support, development of social life of a person, harmonization of relations in society, analysis and forecasting of development and consequences of social processes. The approaches given by different scholars to the understanding of the essence and tasks of socionomic professions (T. Branick, L. Burkova, S. Vakulenko, G. Dubchak, R. Kaverina and others) are revealed. The generalized definition of socionomic professions is proposed: sociological (communicative, social) in modern science is called the type “human-human professions”, that is, professions whose main occupation is dominated by situations of interpersonal business communication. Levels of activity of representatives of socionomic professions are outlined: level of general social interaction between social, ethnocultural and religious groups (micro level); the level of social interpersonal (interobject) interaction with people, social, ethno-cultural groups (meso-level); the level of labor, professional relations in the staff (organization of staff work, the choice of strategy and tactics for the implementation of professional projects, problem solving, exchange of work experience, etc.) (macro level). The author characterized intercultural competence as a process of mastering culture, aimed at change-development, holistic formation of the personality of a specialist, the formation of a specialist as a subject of culture; social and multicultural experience that is the basis of solving vital tasks; self-identification, and acquisition of intercultural competence and cultural identity as a result of the educational process, and its components: cultural and psychological, social and cultural, reflexive and creative (personal). It is substantiated why social specialists play a key role in the realization of the tasks of multicultural education and ensuring intercultural understanding in society. The peculiarities of the activity of social specialists are revealed: human-oriented, high communicative activity, tolerance, empathy, orientation to solving problems, altruism, readiness to model situations of interpersonal interaction, lack of stereotypes and prejudices, developmental and creative nature of activity, etc.