Освітньо-культурна та просвітницька діяльність українського січового стрілецтва у Західній Україні

Abstract

У статті проаналізовано освітньо-культурну та просвітницьку діяльність Українських січових стрільців у Західній Україні. Висвітлено становлення Українських січових стрільців як національного військового підрозділу, а також заснування українських шкіл, визначено вплив діяльності УСС на поглиблення національної свідомості українців. Актуалізація проблеми продиктована необхідністю звернення до періоду творення держави та нації, громадянського суспільства, на засадах яких відбувається згуртування української нації та формується нова ідея та ідеологія розбудови національної державності крізь призму освітньо культурної та просвітницької діяльності січового стрілецтва. Характер та завдання статті зумовили застосування історико-ретроспективного, порівняльного, аналітичного методів, які сприяли вибудовуванню процесу становлення історико-культурологічного явища Українських січових стрільців у загальнонаціональний контекст визвольного руху у Західній Україні. Окреслена проблема ще не повною мірою знайшла своє відображення в історії педагогіки, тому метою нашої статті є аналіз основних заходів й методів освітньо культурної та просвітницької діяльності УСС у Західній Україні. Отже, головним завданням молодіжних товариств і організацій спочатку було національно краєзнавче, військово-спортивне виховання, з розвитком організованого національного руху воно трансформується в мету, яка базувалася на ідеях давніх козацьких звичаїв і традицій здобуття національної незалежності, державності і зрештою формується в загальну національно-державницьку ідею нової генерації культурно-політичної еліти, де складовими державності було формування власної військової української армії як основного елемента в боротьбі за державність.