Ґендерна ідентичність перекладача в контексті художнього перекладу

Abstract

Антропоцентрична домінанта лінгвістичного напряму є співвідносною з перекладом. Це дослідження охоплює питання мовномисленнєвої посередницької діяльності різностатевих перекладачів. У виявленні ґендерних механізмів, які впливають на процес перекладу, показовим і результативним є аналіз двох і більше перекладів одного твору, які виконали перекладачі різних статей. Проаналізовано переклади художніх творів, виконаних чоловіками та жінками. Підходи до перекладу та стратегії перекладачів чоловіків та жінок були різними. Виділено певні закономірності. Перекладачі чоловічої статі характеризуються динамічністю, навіть різким підходом до вибору лексичних одиниць. Їхні перекладацькі рішення не уніфіковані. Щодо перекладів, виконаних жінками, то ми спостерегли закономірне використання перекладацького прийому узагальнення, що є небажаним. З іншого боку, жіночі переклади характеризуються стриманістю та формальністю, що цілком у дусі Вікторіанської епохи.

Антропоцентрическая доминанта лингвистического направления соотносится с переводом. Это исследование охватывает вопросы языково-мыслительной посреднической деятельности разнополых переводчиков. В выявлении гендерных механизмов, влияющих на процесс перевода, показательным и результативным является анализ двух и более переводов одного произведения, которые выполнили переводчики разных полов. Были проанализированы переводы художественных произведений, выполненные мужчинами и женщинами. Подходы к переводу и стратегии переводчиков мужчин и женщин были разными. Нами были выделены определенные закономерности. Переводы переводчиков мужского пола характеризуются динамичностью, даже резким подходом к выбору лексических единиц. Их переводческие решения не унифицированы. По поводу переводов, выполненных женщинами, то мы наблюдали закономерное использование переводческого приема обобщения, что является нежелательным. С другой стороны, женские переводы характеризуются сдержанностью и формальностью, вполне в духе Викторианской эпохи.

Introduction. Gender studies in linguistics cover a wide range of issues, considering the construction of masculine or feminine identity as one of the parameters of linguistic identity. The article considers the issue of gender in translation. In the identification of gender mechanisms that influence the translation process, the analysis of two or more translations of one work performed by translators of different sex is indicative and effective. The analysis of ways and strategies of translating culturally marked signs is even more relevant because gender as a social construct allows correlating the cultural and the cognitive that is essential to professional translators of different genders. Purpose. According to the above mentioned, the purpose of our article is to analyze the relationship between the gender identity of the author of the source text and the author of the translation. Methods. The methods employed in this study were as follows: comparative analysis, translation comparative analysis, socio-linguistic analysis (manifestations of male and female gender behavior) and method of analysis of translation solutions. Results. Regarding the gender peculiarities of the translation of culturally marked signs of the Victorian era in fiction, we can identify some patterns. It is significant that male translators are not afraid to deviate from the original text, to allow adding information, whereas female translations are characterized by following the source text word for word, which sometimes leads to an unnatural sounding and even tracing. It is also worth noting that there is certain inconsistency in men's translation solutions; the same cannot be said of women’s translation solutions who adhere to a unified version during the translation of the whole text. We consider it a purely masculine trait that translators do not focus on the most conscientious reproduction of tokens to denote Victorian costumes and accessories. The female translators were more conscientious in rendering such signs. Another feature of male translations is the use of outdated and dialectal vocabulary, as well as the tendency to domesticate the translation, but we are hesitant as for whether gender should be considered involved. Translations made by women possess one obvious feature: it is an extensive use of generalization. This often undermines or distorts the imagery of the culturally marked sign. Originality. The article reveals issues of translating fiction when gender identity of a translator is implied. The comparative analysis of male and female fiction translations is carried out. The main difficulties of translation of culturally marked signs of the Victorian period literature in correlation with the gender of the translators are revealed. Conclusion. Rendering cultural elements appears to be a difficult task for the translators of the analyzed works of both sexes. Translators have chosen different approaches to solving certain translation tasks that can be associated with their gender in the context of our research.