Кількісні параметри питомих і запозичених термінів у галузі журналістики

Abstract

Проведено послідовну вибірку термінів журналістики з галузевого словника-довідника І. Михайлина задля визначення частки питомих і запозичених понять. На основі кількісного методу встановлено їх співвідношення за походженням. З’ясовано, що й однослівні (прості і складні), й багатослівні (прості й ускладнені) професійні терміни складаються переважно із запозиченого мовного матеріалу. Висловлено припущення, що сучасний пришвидшений темп журналістської діяльності характеризується накопиченням запозичень, до яких фахове сере- довище не встигає запропонувати українські відповідники. Зроблено висновок, що вітчизня- ним фахівцям варто зосереджувати більше уваги на адаптації запозичень до рідномовної термінологічної системи.

Background: The tendency towards the internationalization of vocabulary and the dynamics of the journalistic terminology make the study of lexicographically fixed branch concepts relevant in terms of interlingual relationships in the structure of terms. This approach will help to determine the state of the vocabulary fixation of phenomena and processes of journalism by native language and borrowed language resources. Purpose: The purpose of the article is to analyze the terminological composition of Ukrainian journalism according to linguistic origin in order to determine the proportion of specific and borrowed concepts. The methodology of the study includes a consistent sampling of journalism terms from I. Mykhailyn sectoral dictionary and a semantic, structural and quantitative method for their elaboration. Results: Formed professional language of journalism structurally consists of one, two, threeword terms, rarely – formations of four or five components. Most simple and complicated word combinations have a combined structure in terms of origin. A quantitative analysis of journalism terms based on a consistent sample of industry vocabulary (a total of 1192 words) shows a significant preponderance of borrowed linguistic material – 584 concepts (48,99%), a significant number of combined and hybrid entities – 444 (37,25%), and a relatively small number of concepts having exclusively Ukrainian origin, – 164 (13,76%). The novelty is to study the terms of journalism from the point of view of the origin of the linguistic material involved in forming the conceptual environment of the industry. The practical importance is associated with the need to develop a critical approach to terminological borrowing in the professional language of journalists. Conclusions: The current accelerated pace of media activity is characterized by the accumulation of borrowings to which the professional environment does not have time to offer Ukrainian correspondents. This tendency actualizes the problem of excessive saturation with borrowing not only of the professional terminology of journalism, but also of the modern Ukrainian language in general. Therefore, domestic specialists should focus more on their adaptation to the mother-tongue terminology system.