Концепція інтермедіальної комунікативної діяльності у системі професійної підготовки майбутніх учителів мистецьких спеціальностей

Abstract

У статті висвітлено базові положення концепції формування комунікативної компетентності майбутніх учителів мистецьких спеціальностей на засадах інтермедіальної технології, яку стисло називаємо концепцією інтермедіальної комунікативної діяльності. З’ясовано, що інтермедіальність постає як специфічна форма взаємодії учасників художньої комунікації (майбутніх учителів мистець- ких спеціальностей), яка охоплює обмін знанням і естетичним досвідом, отриманим у результаті комунікації з мистецтвом і про мистецтво. Акцентовано на тому, що в умовах академічного нав- чання суб’єкти освітньої діяльності розширюють власний комунікативний потенціал шляхом долу- чення до художнього дискурсу, який, розгортаючись в арт-просторі, активно функціонує в просторі медіакультури, де різні види медіа презентують різні змісти повідомлень цифрового і нецифрового формату. Взято до уваги напрацювання провідних фахівців у галузі мистецької освіти, зокрема ідею Л. Масол про впровадження предметно-інтегральної моделі загальної мистецької освіти та поліху- дожнє виховання, яке передбачає формування у свідомості особистості цілісної художньої картини світу. Названо основні державні нормативні документи, на основі яких розроблено авторську концеп- цію. З’ясовано, що в системі професійної підготовки вчителів мистецтва, зокрема формуванні їхньої комунікативної компетентності, важливе місце займає проблема інтеграції художніх мов і комуніка- тивних практик, у тому числі медійних, а також інтеграція різних точок зору учасників освітнього процесу з метою перетворення знань на продуктивну дію. Зазначено, що інтермедіальна комуні- кативна діяльність ґрунтується на засадах поліхудожнього розвитку особистості з урахуванням міждисциплінарного дискурсу і сучасного медіаконтексту. Наголошено, що готовність до поліху- дожньої діяльності формується завдяки осмисленню багатоголосої природи мистецтва та зв’язків, які виникають під час міжмистецької взаємодії. Йдеться про інтермедіальність як онтологічну сут- ність мистецтва та інтермедіальну здатність особистості її (сутність) відчути, пережити, пере- класти, декодувати, інтерпретувати на основі фахових знань і комунікативних умінь. Визначено мету й завдання інтермедіальної комунікативної діяльності, названо її ознаки: інтегративна, синер- гетична, поліхудожня, синестезійна, модальна, медійна, метафорична, креативна. Вказано дидак- тичні принципи, на яких будується авторська концепція: взаємодії, гуманізації, цілісності, творчої активності, емоційності, наочності, рефлексивності.

The article describes basic provisions of the conception of formation of communicative competence of future teachers of artistic specialties on the basis of intermedial technology, which is called the conception of intermedial communication activity. It has been found that intermediality emerges as a specific form of interaction between participants in artistic communication (future teachers of artistic specialties), that includes exchange of knowledge and aesthetic experience gained through communication with art and about art. It has been emphasized that in the conditions of academic training, the subjects of educational activity expand their communication potential by engaging in artistic discourse, which, while unfolding in the art space, actively functions in the space of media culture, where different types of media present different contents of messages of digital and non-digital format. It has been taken into account the works of leading experts in the field of art education, in particular the idea of L. Masol on the introduction of a subject-integral model of general artistic education and polyart education that involves the formation in the personality’s mind of a holistic artistic picture of the world. It has been named the main state normative documents, on the basis of which the author’s conception has been developed. It has been found that the problem of the integration of artistic languages and communicative practices, including media, and the integration of different points of view of the educational process participants in order to transform knowledge into productive action, occupies an important place in the system of vocational training of art teachers, in particular the formation of their communicative competence. It has been mentioned that intermedial communicative activity is based on the foundations of polyart development of personality, taking into account interdisciplinary discourse and modern media context. It has been emphasized that readiness to polyart activity can be formed due to comprehending the polyphonic nature of art and relations that arise during inter-artistic interactions. It is about intermediality as the ontological essence of art and the intermedial capacity of the individual to perceive it (the essence), experience, translate, decode, interpret them on the basis of professional knowledge and communicative skills. The purpose and tasks of the intermedial communicative activity have been defined and named its signs: integrative, synergetic, polyart, synesthesial, modal, media, metaphorical, creative. The didactic principles on which the author’s conception is based have been stated: interaction, humanization, integrity, creative activity, emotionality, clarity, reflexivity.