Дихотомічна структура текстового світу роману Івана Франка "Лель і Полель" в аспекті лінгвопоетики мотивності

Abstract

Заґрунтований на літературознавчих дослідженнях матеріал статті висвітлює текст роману Івана Франка "Лель і Полель" під радикалом мотиву як лінгвістичної текстової категорії. У цьому плані мотив визначається як пов’язаний з особистістю автора (наратора) імпульс до створення тексту, що стосується психологічного боку текстотворення й актуалізується за допомогою певних лінгвальних сигналів. Осмислення мотиву як текстотвірної категорії увиразнюється на тлі етапів породження тексту, що структурують траєкторію дослідницьких міркувань: ситуація → актуалізація смислів → мотив → інтенція → текстовий концепт → змістова організація тексту. При цьому з огляду на презумпцію сучасного франкознавства щодо імпліцитного автобіографізму романістики письменника концептуальним осердям дослідження стає теза про особистісні смисли автора (наратора) як підґрунтя для мотиву. Тим самим результативні позиції аналізу зосереджені навколо лінгвальних сигналів пов’язаної з індивідуальною свідомістю смислотвірної діяльності письменника. У цьому плані релевантним для схоплення смислу, підставового для виведення мотиву до написання тексту "Лель і Полель", визначається інтертекстуальне поле роману. Інтертекстуальні зв’язки, з одного боку, увиразнюють і підтримують у тексті роману ефект полярності, з іншого, – актуалізують стан душевної роздвоєності, який письменник переживав упродовж усього життя. На цій основі виводиться імпліцитна пресупозиційна оцінка життя загалом і людини зокрема як дуальних феноменів, що корелює зі смислобуттєвою проблемою Франкового життя. У результаті запропонований теоретичний конструкт логіки осмислення мотивності тексту щодо роману "Лель і Полель" конкретизується висновковою позицією: духовний та душевний устрій письменника → амбівалентний оцінний смисл як підґрунтя для формування мотиву → мотив, що реалізується в образі братів-близнюків → інтенція пояснювального психологізму → текстовий концепт як логос людської долі, зумовленої двоплановістю психіки → дихотомічна структура текстового світу. Відповідно дихотомічна структура текстового світу роману "Лель і Полель" усвідомлюється як наслідок еманації характеру мотиву автора на змістову організацію тексту. Водночас специфіка образного втілення мотиву, що узгоджується зі сформованою на основі зміни наративних стратегій автора образно-понятійною парадигмою текстових одиниць, поєднаних засобом асоціативної когезії, визначає доцентровий характер тексту цього твору.

Based on literary studies, the article highlights the text of Ivan Franko's novel "Lel’ and Polel’" from the perspective of motif as a linguistic text category. In this respect, the motive is defined as linked with the personality of the author (narrator) impulse to create the text, related to the psychological aspect of text-creation and actualized by means of certain lingual signals. Understanding the motive as a text-creating category is expressed against the background of the stages of text generation that structure the trajectory of research considerations: situation → actualization of meanings → motive → intention → text concept → semantic organization of text. At the same time, given the presumption of modern French studies on the implicit autobiography of the writer's novels, the conceptual core of the study turns out to be the thesis of the personal senses of the author (narrator) as the basis for the motive. Thus, the effective summarizing positions of the analysis are centered around the linguistic signals associated with the individual consciousness of the sense-creating activity of the writer. In this respect, the intertextual field of the novel is determined to be relevant for grasping the sense, the basis for deriving the motive for creating the text "Lel’ and Pole’l". Intertextual connections, on the one hand, emphasize and maintain the effect of polarity in the text of the novel, and on the other hand, actualize the state of mental dichotomy that the writer experienced throughout his life. On this basis, an implicit presuppositional assessment of life in general and of the man in particular as dual phenomena has been derived, which correlates with the sense-being problem of Franko's life. As a result, the proposed theoretical construct of the logic of understanding the motivation of the text in relation to the novel "Lel’ and Polel’" has been concretized with the conclusive position: the spiritual and mental world of the writer → ambivalent evaluative sense as a basis for the formation of motive → motive, realized in the image of twin brothers → the intensity of explanatory psychology → textual concept as a logos of human destiny. Therefore, the dichotomous structure of the textual world of the novel "Lel’ and Polel’" is realized as a consequence of emanating the nature of the author's motive for the meaningful organization of the text. At the same time, the specificity of the figurative embodiment of the motive, which is consistent with the figurative-conceptual paradigm of text units formed on the basis of changing narrative strategies of the author, connected by means of associative cohesion, determines the centripetal nature of the text of this literary work.