Урбаністичні мотиви в англійській поезії кінця XIX – початку XX століття

Abstract

У статті розглянуто міські мотиви в англійській поезії зламу ХІХ–ХХстоліть. Зокрема, досліджено творення поетичного образу міста представниками модерністичної поезії, які розуміли місто як символ сучасної технократичної цивілізації. Зроблено висновок про те, що поетичний міський текст англійської літератури в цей період виходить на новий рівень художніх узагальнень, а урбаністична символіка втілює центральний лейтмотив - деперсоналізацію людини у великому місті.

The article deals with urban motives in English poetry at the turn of the XIXth – XXth centuries. It is stated that in the urban landscape of representatives of aestheticism and in Georgian poetry universal contemplative mood and lyric, descriptive motives prevail. Poetic images of modernist representatives who understood the city as a symbol of the modern technocratic civilization are investigated. Urban poetry by E. Pound and T. S. Eliot can be considered experimental: visualization, verse melody, and intellectuality are the main purpose of poets. It is concluded that the poetic city text of English literature reaches a new level of artistic generalizations during this period, and urban symbolism embodies a central leitmotif – depersonalization of man in the big city.

В статье рассмотрены городские мотивы в английской поэзии перелома XIX–XX веков. В частности, исследовано создание поэтического образа города представителями модернистской поэзии, которые понимали город как символ современной технократической цивилизации. Сделан вывод о том, что поэтический городской текст английской литературы в этот период выходит на новый уровень художественных обобщений, а урбанистическая символика воплощает центральный лейтмотив - деперсонализацию человека в большом городе.