Psychosemantic Dimensions of Basic Concepts of Economic Discourse (Comparative and Professional Aspect)

Abstract

associative reactions of students of economic and philological specialties to the leading economic categories and concepts. Methods. In our research was used the method of free associative experiment with the involvement of economic categories and concepts as stimulus words. The sample of respondents is formed on the principle of random selection and the rule of informed consent. The concepts recorded by the results of the associative experiment were subjected to the procedure of content-analytical processing using the computer program «Textanz» (version 2.4.2.0). The method of psycholinguistic textual analysis is taken as a conceptual basis for processing and interpretation of the empirical data. The results of the content analysis of the recorded verbal reactions were generalized and compared with respect to the representatives of the two subgroups, as well as with the scientific definitions presented in modern thematic dictionaries. Results. The following universal tokens are empirically singled out as the nuclear associative reactions of respondents in the context of perception and comprehension of leading categories and concepts of the economic discourse, in particular: «money», «people», «products (goods)», «production», «plant (factory)», «debt (loan)», «advertising», «management», «salary (income)», «wealth», «market», «business», «science (subject)», «village (farm)» and «products ». Although, in general, future economists have naturally demonstrated more verbal associations, as well as higher coefficients of the lexical diversity of relevant reactions, there are exceptions to this general rule, indicating possible «zones of weakness» for the potential psychological manipulation of any economic activities. This applies, in particular, to such key categories as «market» and «money», which have a significant affective commitment in the overall structure of the studied type of discourse.

Мета дослідження - експлікація та систематизація ядерних вербальних асоціативних реакцій респондентів студентського віку економічних і філологічних спеціальностей на провідні економічні категорії та поняття. Методи. У дослідженні використано методику вільного асоціативного експерименту із залученням економічних категорій і понять як слів-стимулів. Вибірка респондентів сформована за принципом випадкового добору та за правилом інформованої згоди. Зафіксовані за результатами асоціативного експерименту сукупності поняття були піддані процедурі контент- аналітичної обробки за допомогою комп'ютерної програми «Техіапг» (версія 2.4.2.0). За концептуальну основу обробки й інтерпретації емпіричних даних узято метод психолінгвістичного текстового аналізу. Результати контент- аналізу зафіксованих вербальних реакцій узагальнювалися й порівнювалися щодо представників двох підгруп, а також із науковими дефініціями, викладеними в сучасних тематичних словниках. Результати. Емпірично виокремлено наступні універсальні лексеми як ядерні асоціативні реакції респондентів у контексті сприйняття та осмислення провідних категорій і понять економічного дискурсу, зокрема: «гроші», «люди», «продукція (товари)», «виробництво», «завод (фабрика)», «борг (позика)», «реклама», «управління», «зарплата (дохід)», «багатство», «ринок», «бізнес», «наука (предмет)», «село (ферма)» і «продукти». Хоча, в цілому, майбутні економісти, закономірно, продемонстрували більшу кількість вербальних асоціацій, а також вищі коефіцієнти лексичної різноманітності відповідних реакцій, із цього загального правила спостерігаються винятки, які засвідчують ймовірні «зони слабкості» щодо потенційного психологічного маніпулювання суб'єктами будь-якої економічної діяльності. Це стосується, зокрема, таких ключових категорій, як «ринок» і «гроші», що мають значну афективну заангажованість у загальній структурі досліджуваного типу дискурсу.

Цель исследования - экспликация и систематизация ядерных вербальных ассоциативных реакций респондентов студенческого возраста экономических и филологических специальностей на ведущие экономические категории и понятия. Методы. В исследовании использована методика свободного ассоциативного эксперимента с привлечением экономических категорий и понятий как слов- стимулов. Выборка респондентов сформирована по принципу случайного отбора и по правилу информированного согласия. Зафиксированы по результатам ассоциативного эксперимента совокупности понятия были подвергнуты процедуре контент-аналитической обработки с помощью компьютерной программы «Тех1апг» (версия 2.4.2.0). За концептуальную основу обработки и интерпретации эмпирических данных взят метод психолингвистического текстового анализа. Результаты контент-анализа зафиксированных вербальных реакций обобщались и сравнивались по представителях двух подгрупп, а также с научными дефинициями, изложенными в современных тематических словарях. Результаты. Эмпирически выделены следующие универсальные лексемы как ядерные ассоциативные реакции респондентов в контексте восприятия и осмысления ведущих категорий и понятий экономического дискурса, в частности: «деньги», «люди», «продукция (товары)», «производство», «завод (фабрика)», «долг (заем)», «реклама», «управление», «зарплата (доход)», «богатство», «рынок», «бизнес», «наука (предмет)», «село (ферма)» и «продукты». Хотя, в целом, будущие экономисты, закономерно, продемонстрировали большее количество вербальных ассоциаций, а также высокие коэффициенты лексического разнообразия ответных реакций, из этого общего правила наблюдаются исключения, подтверждающие вероятные «зоны слабости» относительно потенциального психологического манипулирования субъектами любой экономической деятельности. Это касается, в частности, таких ключевых категорий, как «рынок» и «деньги», имеющие значительную аффективную ангажированность в общей структуре исследуемого типа дискурса.