Угорські русини в дослідженнях Володимира Гнатюка: археологія пам’яті

Abstract

Стаття присвячена феномену угорських русинів у працях українського академіка початкуХХст. Володимира Гнатюка. Проблема розглядається з використанням прин ципу В.Дильтея Wirkungszusammenhang (комплексу взаємодій),а також ідеї часових пластів В. Козеллека та теорії археології знання М. Фуко. Фундаментальною мето дологією дослідження є історична герменевтика. Увагу зосереджено на різні сфери буття і життєдіяльності угорських русинів: історичну, релігійну, культурологічну, ет нографічну, філологічну, психологічну та ін.На історичному рівні згідно з науковими інтересами В. Гнатюка центральним предметом постає походження і витоки русинів на території Угорщини. Розглянуто багато історичних джерел стосовно цього питання і дискусії учених кінця XIX - початку XX ст. Аспекти релігійних і культурних особли востей етносу викладаються у фокусі праць В. Гнатюка «Русинські поселення в Ба чці» (1898), «Словаки чи русини?» (1901), «Етнографічні матеріали з Угорської Руси» (1897-1911) та ін. Автор підкреслює проблему національної ідентичності угорсь ких русинів в осмисленні багатьох істориків, лінгвістів, етнографів та ін., а також на основі свідчень представників різних соціальних груп етносу. Широка філологічна сфера представлена на кількох рівнях. Першою і найбільш гострою постає проблема автентичності русинської мови як специфічного діалекту з його фонетичними, лек сичними, семантичними особливостями та його місця в системі інших слов’янськи мов. Літературознавчий аспект розкриває взаємозв’язок усних фольклорних і руко писних джерел русинів зі старослов’янською книжною і церковною традицією.Також дослідження фольклору доводять правомірність деяких історичних гіпотез стосовно минулих подій етнічної групи. Усні народні історії, оповіді, легенди, духовні пісні підкреслюють взаємозв’язок угорських русинів з русинами Галичини. Утверджуючи плюралізм наукових поглядів,академічні позиції В.Гнатюка розглядаються в контек сті теоретичних концепцій його попередників, сучасників і послідовників, а також опонентів. Заторкнуті проблеми аналізуються в їх динамічній взаємодії, внаслідок чого феномен угорських русинів інтерпретується інтегрально й багатогранно. Кожне дискусійне питання пропонує вектори подальших досліджень у багатьох проекціях.

Статья посвящена феномену угорских русинов в трудах украинского академика начала XX в.Владимира Гнатюка.Проблема рассматривается с использованием прин ципа В.Дильтея Wirkungszusammenhang (комплекса взаимодействий), а также идеи временных пластов В. Козеллека и теории археологии знания М. Фуко. Фундамен тальной методологией исследования стала историческая герменевтика. Внимание обращено на разные сферы бытия и жизнедеятельности угорских русинов: истори ческую, религиозную, культуроведческую, этнографическую, филологическую, психо логическую и др. На историческом уровне, в соответствии с научными интересами В. Гнатюка, центральный момент - это происхождение и истоки русинов на территории Венгрии. Рассмотрены многие исторические источники, касающиеся этого вопро са, и дискуссия ученых конца XIX - начала XX в. Аспекты религиозных и культурных особенностей этноса излагаются в фокусе трудов В. Гнатюка «Русинские поселения в Бачке» (1898), «Словаки или русины?» (1901), «Этнографические материалы с Угор ской Руси» (1897-1911) и др.Автор подчеркивает проблему национальной идентич ности угорских русинов в осмыслении многих историков, лингвистов, этнографов и др.,а также на основании свидетельств представителей разных социальных групп эт носа. Широкая филологическая сфера представлена на нескольких уровнях. Первой и наиболее острой является проблема аутентичности русинского языка как специ фического диалекта с его фонетическими,лексическими, семантическими особенно стями и его места в системе других славянских языков. Литературоведческий аспект раскрывает взаимосвязь устных фольклорных и рукописных источников русинов со старославянской книжной и церковной традициями.Также исследования фольклора доказывают правомерность некоторых исторических гипотез относительно прошлых событий этнической группы.Устные народные истории, рассказы,легенды, духовные песни подчеркивают взаимосвязь угорских русинов с русинами Галиции. Утверждая плюрализм научных воззрений, академические позиции В. Гнатюка рассматрива ются в контексте теоретических концепций его предшественников, современников и последователей, а также оппонентов. Затронутые проблемы анализируются в их динамическом взаимодействии, вследствие чего феномен угорских русинов интер претируется интегрально и многогранно. Каждый дискуссионный вопрос указывает векторы дальнейших исследований во многих проекциях.

The article deals with the phenomenon of Ugrian Rusins in the works ofthe Ukrainian academician of the early 20th century Volodymyr Hnatiuk.The author uses W. Dilthey’s principle of Wirkungszusammenhang (system of interreaction), R. Koselleck’s idea of the time shifts and M. Foucault’s theory of the archeology of knowledge to consider the problem in its multiplicity.The fundamental methodology of the paper is historical hermeneutics. The attention is drawn to different aspects the Ugrian Rusins’ life: historical,religious,cultural,ethnographical, philological, psychological,anthropological and others. On the historical level, according to the scholarly interests of V. Hnatiuk, the central subject is origin and genesis of Rusins in Hungary. The author dwells on many historical sources, inclusing the scholarly discussion of the late 19th - early 20th century. V. Hnatiuk focused on religion and cultural features of the ethnos in his works Rusinian Settlments in Васка (1898), Slovaks or Rusins (1901), Ethnographic Material from Ugrian Rus (1897-1911) and others. The author emphasises that the problem of the national identity of the Ugrian Rusins’ has been considered by many historians, linguists, ethnographers, who drew on the evidence provided by the representatives of different social groups.The broad philological aspect is prepresented on several levels. First and the most important is the problem of authenticity of the Rusinian language as a specific dialect with its phonetic, lexical, semantic peculiarities and its place in the system of other Slavonic languages.The literary studies reveal the interrelations of the oral folklore and handwritten Rusinian sources with Old Slavonic bookish and church tradition. The folklore studies prove some historical hypotheses concerning the past events of the ethnic group. Oral folk stories,tales, legends, and spiritual songs prove the relationship between Ugrian and Galician Rusins. For the sake of scientific plurality, V. Hnatiuk’s scholarly positions are given within the framework of the theoretical concepts of his predecessors, contemporaries, future disciples, and opponents. The problems raised are analysed in their dynamic interaction,with the phenomenon of Ugric Rusins interpreted integrally and multifacetedly. Each discussioned point indicates vectors for further research.