A complex approach in rehabilitation of the patients after the anterior cruciate ligament reconstruction

Abstract

The Purpose was to improve the treatment outcomes of patients who undergo ACL reconstruction under arthroscopic control through a comprehensive approach to their rehabilitation program. Materials and methods. We have implemented a system of comprehensive rehabilitation of patients after the ACL reconstruction under arthroscopic control, which relied on the phase of the clinical course of the postoperative period. Results. The study involved 40 patients who underwent anterior cruciate ligament reconstruction under arthroscopic control. Experimental group (20 people) who applied a comprehensive approach in rehabilitation after ACL reconstruction, taking into account the phase of the clinical course of the postoperative period. The second group was the control group (20 patients) in which rehabilitation was carried out under the existing program. The use of cryotherapy with adjustable pulse compression in patients of the experimental group from the first day allowed to reduce twice the use of non-narcotic analgesics. Analyzing the dynamics of flexion in the knee joint, it was found that patients of the experimental group on the 25th day performed flexion by 88.46% of the appropriate maximum. Whereas in the control group just - 69.23%. Positive dynamics were noted in the indicators of myotonometry of the quadriceps muscle and measurement of the perimeter of the knee joint. Conclusions. The program of physical rehabilitation of patients after the anterior cruciate ligament reconstruction under arthroscopic control, which was built taking into account the phase of the clinical course of the postoperative period, has been developed and offered positive results in clinical practice. The effectiveness of the program was shown by the improvement of such indicators as: decrease in intensity of pain syndrome in the early postoperative period, increase in the range of motion in the knee joint, faster restoration of the tone of the quadriceps muscle of the thighs of patients of the experimental group as opposed to the control group.

Мета – покращити результати лікування пацієнтів яким виконана пластика передньої схрещеної зв’язки колінного суглоба під артроскопічним контролем шляхом комплексного підходу в програмі їх реабілітації. Матеріали та методи. Нами була впроваджена система комплексної реабілітації пацієнтів після пластики передньої схрещеної зв’язки під артроскопічним контролем, яка опиралася на фазовість клінічного перебігу післяопераційного періоду. Результати. У дослідженні взяли участь 40 пацієнтів, яким було виконано пластику передньої схрещеної зв’язки під артроскопічним контролем. ЕГ (20 осіб) яким застосовували комплексний підхід в реабілітації після пластики передньої схрещеної зв’язки з урахуванням фазовості клінічного перебігу післяопераційного періоду. Друга група - контрольна група, (20 пацієнтів), у яких реабілітація проходила за існуючою програмою. Застосування кріотерапії з регульованим імпульсним стисненням у пацієнтів ЕГ з першої доби дозволило в двічі зменшити застосування ненаркотичних знеболюючих препаратів. Аналізуючи динаміку згинання в колінному суглобі встановлено, що пацієнти ЕГ на 25 добу виконували згинання на 88,46% від максимально належного. Тоді, як у контрольній групі лише – 69,23%. Позитивна динаміка відмічалася в показниках міотонометрії чотирьохголового м’яза стегна та вимірюванні периметра колінного суглоба. Висновки. Розроблена та запропонована програма фізичної реабілітації пацієнтів після пластики передньої схрещеної зв’язки колінного суглоба під артроскопічним контролем, що побудована з урахуванням фазовості клінічного перебігу післяопераційного періоду, дала позитивні результати в клінічній практиці. Ефективність програми проявилася поліпшенням таких показників як: зменшення інтенсивності больового синдрому в ранньому післяопераційному періоді, збільшенням обсягу рухів у колінному суглобі, швидшим відновленням тонусу чотирьохголового м’яза стегна пацієнтів ЕГ на відміну від КГ.

Цель - улучшить результаты лечения пациентов которым выполнена пластика передней крестообразной связки коленного сустава под артроскопическим контролем путем комплексного подхода в программе их реабилитации. Материалы и методы. Нами была внедрена система комплексной реабилитации пациентов после пластики ПКС под артроскопическим контролем, которая базировалась на фазовости клинического течения послеоперационного периода. Результаты. В исследовании приняли участие 40 пациентов, которым была выполнена пластика (ПКС) под артроскопическим контролем. Экспериментальная группа (20 человек) которым применяли комплексный подход в реабилитации после пластики (ПКС) с учетом фазовости клинического течения послеоперационного периода. Вторая группа - контрольная группа, (20 пациентов), в которых реабилитация проходила по существующей программе. Применение криотерапии с регулируемым импульсным сжатием у пациентов экспериментальной группы с первых суток позволило в два раза уменьшить применение ненаркотических обезболивающих препаратов. Анализируя динамику сгибания в коленном суставе установлено, что пациенты экспериментальной группы на 25 сутки выполняли сгибание на 88,46% от максимально должного. Тогда, как в контрольной группе только - 69,23%. Положительная динамика отмечалась в показателях миотонометрии четырёхглавой мышцы бедра и измерении периметра коленного сустава. Выводы. Разработанная и предложена программа физической реабилитации пациентов после пластики передней крестообразной связки коленного сустава под артроскопическим контролем, построенная с учетом фазовости клинического течения послеоперационного периода, дала положительные результаты в клинической практике. Эффективность программы проявилась улучшением таких показателей как: уменьшение интенсивности болевого синдрома в раннем послеоперационном периоде, увеличением объема движений в коленном суставе, более ранним восстановлением тонуса четырёхглавой мышцы бедра пациентов экспериментальной группы в отличие от контрольной группы.