Порядок слів у реченні української мови як засіб вираження модальності (на матеріалі художніх текстів)

Abstract

У статті окреслено концептуальні положення синтаксичної природи модальності, проаналізовано її типи, засоби представлення. Крім цього, подано характеристику модальності в різних наукових галузях, що свідчить про широкий діапазон її функціонування. Увагу закцентовано на семантико-синтаксичній природі модальності. Міркування про об’єктивну (реальну, ірреальну) та суб’єктивну модальність визначено як дискусійні. Актуалізовано поняття «порядок слів» у реченні української мови, що є наскрізним для формально-граматичної та комунікативної парадигм. З’ясовано, що поняття «модальність» і «порядок слів», хоч і виникли в різних синтаксичних парадигмах у різний часовий проміжок, усе ж перебувають у тісних граматичних взаємозв’язках у синтаксичній площині, установлено взаємообумовленість цих понять у реченнєвій структурі. Порядок слів у реченні проаналізовано як засіб вираження модальності, водночас окреслено необґрунтовані питання порядку слів, зокрема «вільний порядок слів» визнано некоректним терміном, оскільки таке розташування пропозитивних компонентів спричинено певними синтаксичними зв’язками та відношеннями. На матеріалі художніх текстів визначено лексико-семантичні значення, спричинені непрямим порядком слів у реченнях, об’єктивної та суб’єктивної модальності; названо граматичні показники модального значення. Порядок слів описано як засіб реалізації модальності, що аж ніяк не нівелює його релевантності в побудові пропозиції, реалізації синтаксичних функцій компонентів, а також у художньому моделюванні дійсності майстрами слова. Подальші дослідження порядку слів у реченнях української мови у світлі комунікативного синтаксису дадуть змогу виявити засоби його увиразнення, співвідношення з темо-ремним членуванням речення.

The article describes conceptual grounds of syntactic nature of modality, names its types and means of representation. Besides, it provides the characteristics of modality in different scientific branches which testifies of a wide range of its functioning. The attention is concentrated on semantic-syntactic nature of modality. Considerations regarding objective (real, unreal) and subjective modality are defined as debatable. The concept of “word order” in the sentence in the Ukrainian language is actualized which is cross-cutting for formal-grammatical and communicative paradigms. It has been established that such concepts as “modality” and “word order”, although they appeared in different syntactic paradigms and in different time periods, are still in close grammatical relations in syntactic plane; the interdependence of these concepts in a sentence structure has been set. Sentence word order has been analyzed as the means of expressing modality, while ungrounded questions of word order are analyzed, mainly “free word order” is considered to be an incorrect term as such a placement of propositional components is caused by certain syntactic connections and relations. Lexical-semantic meanings caused by indirect word order in a sentence, objective and subjective modality are defined based on the materials of fictional texts; grammatical indicators of modal meaning are named. Word order is described as the means of implementing modality which does not negate its relevance in the construction of a sentence, the implementation of syntactic functions of its components as well as in the artistic modeling of reality by the masters of a word. Further research of word order in the sentences of the Ukrainian language in terms of communicative syntax will make it possible to identify the means of expression of this syntactic concept, its correlation with theme-rheme segmentation of a sentence.