Семантико-стилістичні особливості метафор у поезіях Михайла Левицького

Abstract

У статті виявлено семантико-стилістичні особливості метафор у поезіях Михайла Левицького. Джерелом дослідження слугували збірки письменника «Мамині перепілки», «Вівторок», «Де ростем, там мусимо цвісти» та «Сніг горів од снігурів». Описано найбільш виразні образні засоби: метафори-оживлення (антропометафори, зоометафори, ботанометафори) та метафори-опредмечування.

The article describes peculiarities of the artistic world of Temopil writer Mykhailo Levytskyi whose linguistic innovation is manifested primarily through usage of metaphors, widening the boundaries of lexical and syntactic connectivity, and formation of literary language poetic phraseology in 1960-70s. The source of metaphor is the national folklore and artistic tradition of perceiving the environment as a living being. "Animating” of objects and phenomena is a significant feature of Mykhailo Levytskyi’s poetics. Research is based on the poetry books "Mother’s Quails’’, "Tuesday”, "Where We Grow, We Must Blossom” and "Snow was Burning with Bullfinch.” The article sheds the light on the most expressive imagery, such as metaphors-animations (anthropometaphors, zoometaphors, botanometaphors) and metaphors-objectifications. One of the most prominent semantic and stylistic peculiarities in the poems by Mykhailo Levytskyi is the dominance of anthropometaphors which best represent the writer’s worldview and mood of lyrical hero. The artist uses zoometaphors and botanometers to describe the environment. Metaphorsobjectifications are quite rare. The researchers outline the most commonly used subgroups according to lexical-thematic group of main metaphor component.