Топос Гуцульщини у творчості Каєтана Абгаровича і Юрія Федьковича.

Abstract

Дисертація присвячена компаративному дослідженню топосу Гуцульщини у прозовій творчо-сті Каєтана Абгаровича і Юрія Федьковича, що розглядається в контексті українсько-польського культурного пограниччя «габсбурзького» періоду. При системному аналізі топічної структури лі-тературного змалювання краю Карпатських гір у текстах польського та українського митців з’ясовано палімпсестову сутність гірського краєвиду, проаналізовано особливості звучання анти-номії «місто/село» в карпатському вимірі, окреслено образ Гуцульщини як «спільноти спільнот», висвітлено специфіку образотворення людини пограниччя, оприявнену в постатях гуцула й гуцул-ки, розкрито особливості гендерного співіснування у просторі культурного порубіжжя. Звернено увагу на феноменологічний вимір єдності людини і природи, проявлений у топосі Гуцульщини як літературного втілення інтелектуально забарвленої просторової іконографії.

Диссертация посвящена исследованию топоса Гуцульщины в прозаическом творчестве Кае-тана Абгаровича и Юрия Федьковича в контексте украинско-польского культурного пограничья периода правления империи Габсбургов. Произведения вышеуказанных авторов объединяет уста-новка на топос как литературное измерение аксиологически насыщенного моделирования карпат-ской действительности в феноменологическом единстве человека и ландшафта. Речь идет о тема-тической (имагологической) категории, сущность которой раскрывается в повторяемых локусах и других тематических элементах. Понятие топоса в работе учитывает риторический момент, свя-занный с «кресовой» и пограничной визиями Гуцульщины «габсбургских» времен.

The thesis is devoted to the complex comparative research on the topos of Hutsul land in Kaetan Abgarovych and Yuriy Fedkovych’s prose works that is studied in the context of Ukrainian and Polish cultural borderland of the period of the Habsburgs’ Empire. During the system analysis of the topos struc-ture of the literary depiction of the Carpathian Mountains region in the Polish and Ukrainian artists’ texts the palimpsest essence of the mountain landscape is clarified; the peculiarities of the sounding of the an-tinomy “town/village” in the Carpathian discourse are analyzed; the image of Hutsul land as a community of communities is traced; the peculiarity of creating the image of the borderland person that is represented in the Hutsuls’ personages is highlighted; the special features of gender coexistence in the space of cul-tural borderland are revealed. Special attention is paid to the phenomenological dimension of the unity of a human being and nature that is represented in the topos of Hutsul land as a literary personification of intellectually colored space ico-nography.