Підходи до оцінки урбанізованих територій (на прикладі природних рекреаційних ресурсів міста Тернопіль)

Abstract

У статті проаналізовано підходи до оцінки природних рекреаційних ресурсів міста. Висвітлено актуальні питання рекреаційного навантаження на природну складову урбанізованого середовища. Удосконалено методику оцінки природних рекреаційних ресурсів міста із врахуванням зелених лісових насаджень, водних об’єктів і територій, що належать до об’єктів природно-заповідного фонду України. Встановлено, що на забезпеченість відпочинковими зонами міського населення безпосередній має вплив лісистість і заповідність міста та приміської зони. Виділено у межах міста зони ближньої, середньої і далекої рекреації (така диференціація ґрунтується на часовій доступності та структурі природних рекреаційних ресурсів, включених до відповідної зони). На основі проведеного аналізу визначено основні показники зони ближньої, середньої і далекої рекреації міста Тернопіль. Зокрема, встановлено, що рівень озеленення житлової зони міста становить 95 м2 /особу; забезпеченість міського населення зеленими насадженнями загального користування – 21,3 м 2 /особу; коефіцієнт загального використання міських зелених насаджень – 22%. Визначено зону далекої внутрішньо-міської рекреації, що характеризується рекреаційною ємністю парків (на п’ять парків міста припадає понад 13 тисяч осіб рекреантів) та рекреаційною ємністю водних об’єктів із прибережними територіями (5,5 тисяч осіб). Заплановано більш детальне дослідження парків міста Тернополя із врахуванням потреб рекреантів і функціональних можливостей міських зелених зон.

В статье проанализированы подходы к оценке природных рекреационных ресурсов города. Освещены актуальные вопросы рекреационной нагрузки на природную составляющую урбанизированной среды. Усовершенствована методика оценки природных рекреационных ресурсов города с учетом зеленых лесных насаждений, водных объектов и территорий, принадлежащих к объектам природно-заповедного фонда Украины. Установлено, что на обеспеченность зон отдыха городского населения непосредственной влияет лесистость и заповедность города и пригородной зоны. Выделены в пределах города зоны ближней, средней и дальней рекреации (такая дифференциация основывается на временной доступности и структуре природных рекреационных ресурсов, включенных в соответствующей зоны). На основе проведенного анализа определены основные показатели зоны ближней, средней и дальней рекреации города Тернополь. В частности, установлено, что уровень озеленения жилой зоны города составляет 95 м2 / чел; обеспеченность городского населения зелеными насаждениями общего пользования - 21,3 м2 / чел; коэффициент общего использования городских зеленых насаждениq – 22%. Определена зона далекой внутренне городской рекреации, характеризующееся рекреационной емкостью парков (на пять парков города приходится более 13 000 человек рекреантов) и рекреационной емкостью водных объектов с прибрежными территориями (5500 человек). Запланировано более детальное исследование парков города Тернополя с учетом потребностей рекреантов и функциональных возможностей городских зеленых зон.

Urbanization processes with their too rapid activity and changes in the state of the environment have the ability to compensate for recreation in forest parks, parks, gardens and squares, alleys and boulevards. Natural and recreational resources are understood as factors, substances and properties of components of the natural environment that have favorable parameters for recreational activities (qualitative and quantitative) and serve or may serve for the organization of recreation, tourism, treatment and rehabilitation of people [1]. Recreational resources of the city are the properties and factors of the components of the natural environment of the city and suburban area, which can be used for recreation, tourism, treatment and rehabilitation of people. The problem of preservation and use of recreational resources of the urban environment in modern scientific publications is not covered enough. Questions of this content often arise in the study of urban ecological processes or components of urban planning, green areas of the city and so on. However, from the standpoint of recreational nature management, urban areas as potential areas of short-term recreation are still insufficiently studied. That is why the purpose of this publication is to highlight scientific approaches to the assessment of recreational resources of urban areas on the example of one of the regional centers - the city of Ternopil. The article analyzes the approaches to the assessment of natural recreational resources of the city. The current problems of recreational load on the natural areas of the urban environment are highlighted. The method of assessment of natural recreational resources of the city has been improved. It is established that the natural recreational resources of the city, first of all, include greenery, forests, water bodies and nature reserves. Accordingly, the provision of recreation areas of the urban population is directly affected by the forest cover and nature reserves of the city and suburban area. Within the city there are areas of short, medium and long-term recreation. Differentiation of these areas is based on the time availability and structure of natural recreational resources that are included in the zone. On the basis of the conducted analysis the basic indicators of a zone of short, average and far recreation of the city of Ternopil are defined. The level of landscaping of the residential area of Ternopil, which is 95 m2 / person, is calculated. Provision of the urban population with public green spaces 21.3 m2 / person and the coefficient of general use of urban green spaces, which for the city of Ternopil is 22%. The zone of distant inner-city recreation of the city of Ternopil is characterized by such indicators as the recreational capacity of parks, which is more than 13 thousand people for five parks of the city and the recreational capacity of water bodies with coastal areas 5,5 thousand people. Ternopil city parks need more detailed research, especially taking into account their functional zoning and promising areas for recreation within the city.