Ідентифікація фейків в контексті формування критичного мислення майбутніх педагогів

Abstract

Актуалізовано проблему поширення фейків у сучасному інформаційному просторі, їх впливу на розвиток молодої особистості. Розглянуто поняття фейкових новин, окреслено мотиви активної фейкодемії, закцентовано увагу на цілеспрямованому поширенні неправдивих медіаповідомлень задля введення аудиторії в оману. Наголошено на складності ідентифікації фейкової інформації, яку розповсюджують через традиційні ЗМІ та інтернет-медіа, особливо соціальні мережі. Представлено різні підходи до класифікації фейків у науково-практичному медійному дискурсі за методами передачі, формами, змістом, маркерами. Відзначено важливість обізнаності аудиторії з можливостями перевірки спожитої, сприйнятої та поширеної інформації, з результатами діяльності фактчекінгових проєктів. Виокремлено характерні маркери цілеспрямованих інформаційних вкидів: шокуючий характер новини, потужна емоційність повідомлення; відсутність посилання на джерело; хибна аргументація; маніпулятивний заголовок; конспірологічні версії або теорія змови; повністю вигадана новина або абсолютний фейк. Наведено типові приклади фейкової інформації та унаочнено можливості її розпізнавання. Обґрунтовано найочевидніші загрози розповсюдження неперевірених новин, роль педагогів у процесі формування критичного мислення у здобувачів освіти як дієвого засобу боротьби з маніпуляціями, необхідність медіаграмотності, свідомого споживання та поширення інформації для усіх учасників освітнього середовища в контексті нових викликів сучасності, що зумовлені становленням і розвитком інформаційного суспільства.

Актуализирована проблема распространения фейков в современном информационном пространстве, их влияния на развитие молодой личности. Рассмотрены понятия фейковых новостей, определены мотивы активной фейкодемии, акцентировано внимание на целенаправленном распространении ложных медиасообщений для введения аудитории в заблуждение. Отмечена сложность идентификации фейковой информации, которую распространяют через традиционные СМИ и интернет-медиа, особенно социальные сети. Представлены различные подходы к классификации фейков в научно-практическом медиа дискурсе на основе методов передачи, формы, содержания, маркеров. Подчеркнута важность осведомленности аудитории с возможностями проверки употребляемой, воспринимаемой и предназначенной для распространения информации, результатами деятельности фактчекинговых проектов. Выделены характерные маркеры целенаправленных информационных вбросов: шокирующий характер новости, повышенная эмоциональность сообщения; отсутствие ссылки на источник; ошибочная аргументация; манипуляционное заглавие; конспирологические версии или теория заговора; полностью выдуманная новость или абсолютный фейк. Приведены типичные примеры фейковой информации и указаны возможности ее распознавания. Обоснованы очевидные угрозы распространения непроверенных новостей, роль педагогов в процессе формирования критического мышления у соискателей образования как эффективного средства борьбы с манипуляциями, необходимость медиаграмотности, сознательного потребления и распространения информации для всех участников образовательной среды в контексте новых вызовов современности, обусловленные становлением и развитием информационного общества.

Today medias have substantial influence on development of young personality. All without an exception mass media, and especially on-line-space, offering the recipients unbelievable amount of information content, come forward as effective factors of formation of one’s own opinion, development of conception of collective activity, strategy of public policy on local and global scales. Therefore, formation of critical immunity for teachers and students is a necessity. In the context of modern mass-informative manipulations fake news – untruthful reports which are purposefully widespread for the sake of misleading an audience – had become very popular. The aim of this publication is to pay attention to problem of fake reports in mediaspace, to define the criteria of fake news authentication, the most obvious threats of distribution of untruthful news and ways of counteraction of misinformation for the sake of formation of critical immunity of future teachers in the conditions of global information conflicts. The authors of the article considered the concept of fake news, outlined the reasons of active fake news pandemic, paid attention to cases of purposeful distribution of untruthful media reports for the sake of misleading an audience. The complexity of authentication of fake information, that is distributed through traditional mass-media and internet-medias, especially social networks has been marked. There have been presented different fake news classification approaches according to methods of transmission, forms, maintenance, markers. Importance of awareness of audience has been highlighted along with the possibilities of verification of the perceived and intended for distribution information, as well as usage of the results of activity of faktchecking projects. The characteristic markers of purposeful untruthful information messages have been defined: shocking character of news, powerful emotionality of report; absence of reference to the source; erroneous argumentation; manipulative title; versions or theory of conspiracy; fully invented news or absolute fake news. The examples of fake information and possibilities of its recognition have been proved. The authors state the most obvious threats of distribution of unverified news, role of teachers in the process of formation of the critical thinking for the bread-winners of education as effective weapon of fight against manipulations, the necessity of medialiteracy, conscious consumption and distribution of information for all participants of educational environment in the context of new calls of contemporaneity, that is predefined by establishment and development of informative society.