Формування медіакомпетентності вчителів-філологів у закладах післядипломної педагогічної освіти (кінець ХХ – початок ХХІ ст.)

Abstract

У статті обґрунтовано періодизацію формування медіакомпетентності вчителів-філологів у закладах післядипломної педагогічної освіти (кінець ХХ – початок ХХІ ст.). На основі аналізу періодизацій розвитку післядипломної освіти, емпіричних досліджень у сфері підготовки вчителів до медіаосвіти учнів, з урахуванням законодавчих актів, концептуальних документів, інновацій у галузі філології та щодо виховання медіакультури виокремлено три періоди в процесі формування медіакомпетентності вчителів філологічних предметів: перший (1991–2001 рр.) – пошуково-організаційний (підготовка вчителів-філологів на нових концептуальних засадах, принципах національної ідентичності; розробка навчально-виховних концепцій вивчення української (державної) мови, концепцій підручників нового покоління з мови); другий (2002–2009 рр.) – інтеграційно-технологічний (використання інноваційних технологій на тлі євроінтеграційних процесів, реалізація технологій критичного мислення, прискорення розвитку ІКТ); третій (2010–2018 рр.) – концептуально-модернізаційний (формування медіаграмотності вчителів у контексті концепцій упровадження медіаосвіти, проведення вагомих експериментальних досліджень, навчання викладачів закладів післядипломної педагогічної освіти та вчителів у зимових та літніх школах медіаграмотності Академії педагогічної преси, створення інноваційних медіаосвітніх продуктів). Виявлено можливості використання перспективних ідей у сучасному освітньому просторі: спрямування підготовки вчителя-філолога в системі закладів післядипломної педагогічної освіти на посилення інтересу до традиційних медіапродуктів (друкованих періодичних видань, друкованих книг тощо) як засобів розвитку інтелектуального потенціалу учнів; надання переваги українській термінології для позначення інновацій на противагу термінам іншомовного (англійського) походження; аналіз книг українських педагогів та письменників для пошуку витоків сучасних зарубіжних інновацій, виховання успішної особистості учня тощо.

The periodization of the formation of media competence of teachers of philology at the institutions of postgraduate pedagogical education (late XXth – early XXIst centuries) has been substantiated in the article. Based on the analysis of periodizations of postgraduate education development, empirical research in the field of teacher training for media education of pupils, taking into account legislation, conceptual documents, innovations in the field of philology and as to media culture education, three periods in the process of the formation of media competence of teachers of philology have been identified. They are the following: the first (1991–2001) – search-organizational (training of teachers of philology on the new conceptual bases, principles of national identity; development of educational concepts of studying the Ukrainian (state) language, concepts of textbooks on language of new generation); the second (2002–2009) – integration-technological (use of innovative technologies against the background of European integration processes, implementation of critical thinking technologies, acceleration of ICT development); the third (2010–2018) – conceptual-modernization (formation of teachers media literacy in the context of concepts of media education, conducting important experimental research, training of lecturers of postgraduate pedagogical educational institutions and teachers in winter and summer schools of media literacy at the Academy of pedagogical press, creation of innovative media educational products). Possibilities of using prospect ideas in modern educational space have been revealed: direction of training the teacher of philology in the system of the institutions of postgraduate pedagogical education on strengthening interest in traditional media products (printed periodicals, printed books, etc.) as means of developing pupils’ intellectual potential; giving preference to Ukrainian terminology to denote innovations as opposed to terms of foreign (English) origin; analysis of books by Ukrainian teachers and writers to find the origins of modern foreign innovations, education of a successful pupil, etc.