Жанрово-стильова своєрідність прози Ірини Вільде в контексті української літератури 30-60-х років ХХ століття

Abstract

У дисертації досліджено жанрово-стильові особливості творчого доробку Ірини Вільде в українській літературі 30-60-х років ХХ століття, зокрема її новели, повісті та романи, майстерно модифіковані авторкою. Хронологічні межі дослідження окреслені появою етапних творів Ірини Вільде – новелістичної збірки «Химерне серце» і роману-епопеї «Сестри Річинські», відзначених найвищими літературними нагородами України: 1936 року – премією львівського Товариства письменників і журналістів імені Івана Франка і 1965 – Державною премією України імені Тараса Шевченка. Осмислено прозу Ірини Вільде як жанрову систему; конкретизовано жанрові модифікації новел зі збірок «Химерне серце», «Історія одного життя», «Наші батьки розійшлися», «Її портрет», «Стежинками життя», «Яблуні зацвіли вдруге», «Незбагненне серце»; узагальнено поетику автобіографізму, зокрема специфіку автобіографічного простору, у повістевому циклі «Метелики на шпильках», «Б’є восьма», «Повнолітні діти», а також літературознавчі засади моделювання екзистенційних ситуацій у творах цього жанру; доповнено теоретичні судження про роман «Сестри Річинські» як роман-епопею, що відкривають нові можливості українського літературознавства для системного вивчення творчості Ірини Вільде. Доведено, що психологізм, філософічність, екзистенційність, історіософська заглибленість, тематична широта й відкритість проблематики, жанровий синтез, стильова динаміка оновлюють усталені погляди на лірико-психологічну прозу Ірини Вільде, поза якою цілісна картина українського літературного процесу окресленої доби не можлива.

The dissertation explores the genre and style features of Iryna Wilde’s creative work in Ukrainian literature of the 1930s and 1960s, in particular her short stories, novels and novels, skillfully modified by the author, through the prism of her modernist thinking. Thus, it provided for the solution of the following specific tasks: to trace the artistic transformation of epic genres in the Ukrainian literary discourse of the 30-60s of the twentieth century; to substantiate the polyphony of Iryna Wilde’s prose in the Ukrainian modernist literature of the first half of the XX century; periodize the literary reception of the writer’s creative heritage; analyze the genre range of the author’s short stories; to characterize the stylistic syncretism of small genres in the works of Iryna Wilde; identify the genre dominants of the story trilogy “Butterflies on Stilettos”, “Beats Eight”, “Adult Children”; to find out the genre and style features of the writer’s novel discourse in the autobiographical novel “Adult Children” and the epic novel “The Richynsky Sisters”. In the dissertation work for the first time in the Ukrainian literary criticism the prose work of Irina Wilde through the prism of its genre-style originality is systematically investigated; in the diachronic aspect its literary-critical reception is systematized; the writer's early short prose (short stories, short stories, narrative cycle), grounded in the aesthetic mode of neo-romanticism, the genre paradigm of the author's great prose is outlined, in particular her novel texts as synthetic forms on different poetic levels are analyzed; the peculiarities of the author’s individual style, markedly determined by the ideological and ideological factors of the historical period, and her significant place in the Ukrainian literature of the twentieth century are determined. The main provisions, generalizations and conclusions of the dissertation can be used in lecture courses on Ukrainian literature of the twentieth century, in elective components of higher education programs on genre studies and idiosyncrasies, while studying the Western Ukrainian literary process of the first half of the twentieth century in secondary education and historical and literary understanding of the peculiarities of the work of Iryna Wilde, in writing scientific papers of various levels. In the course of the analysis we conclude that psychologism, philosophicalness, existentialism, historiosophical depth, thematic breadth and problematic openness, genre polyphony, stylistic dynamics, etc. as genre dominants they renew the established views on the psychological first of all Iryna Wilde’s prose, outside of which a holistic picture of the Ukrainian literary process of the outlined period is impossible. The paper analyzes the aesthetic sources of Iryna Wilde’s creative skill, which allows us to talk about polyphony as a conceptual principle of creativity, which is to synthesize the artistic experience of D. Makohon (realistic observation of the problematic spectrum of public life, patriotic principles and moral and ethical values, family), O. Kobylianska (neo-romantic poetics, realized on the plot, narrative, stylistic levels), M. Yatskiv (symbolist model of the art world, secession). Creatively modifying the artistic heritage of her authoritative writers, the author outlined her own synthetic style, most fully realized in short prose. Iryna Wilde’s prose is original in its genre features, so its interpretation as an artistic and aesthetic phenomenon through the prism of genealogy gives the right to substantiate the conclusion about the writer's significant contribution to the genre-style paradigm of Ukrainian modernist iterature of the first half of the twentieth century, the inalienable significance of her work in the context of intellectual and psychological prose of the day.