Лінгвістика: наука – дидактика – філософія мови – методологія (дискурсивно-комунікативний аспект проблеми)

Abstract

The article touched upon the problem of delimitation of the concepts of linguistics as a science, linguodidactics, philosophy of the language and linguistic methodology. The purpose of the article is to make an attempt to determine the boundaries between the linguistic science itself, the practice of using linguistic knowledge, in the academic field in particular, and the philosophy of the language, and to determine the place of linguistic methodology in the system of these differences. The emphasis is made on the pragma-functional specificity of these forms of intellectual activity. In addition to basic pragmatics, the difference between scientific and utilitarian-practical information itself appears when they are analyzed in the light of the structure of socialization of information and the discursive strategy used in the process of their creation. Outlining the specifics of the scientific text and scientific information, the author draws attention to the difference between scientific information and philosophical-worldview one. There is an emphasis on the importance of methodology for those sciences, which object is not directly empirically given, to which linguistics belongs. The specifics of scientific text and scientific information of various types is outlined on the discursive and communicative grounds.

Artykuł dotyczy problemu rozgraniczenia pojęć językoznawstwa jako nauki, dydaktyki językowej, filozofii języka i metodologii lingwistycznej. Celem artykułu jest próba ustalenia granic między właściwą nauką językoznawczą, praktyką korzystania z wiedzy językowej, w szczególności w dziedzinie akademickiej, a filozofią języka oraz określenie miejsca metodologii lingwistycznej w systemie tych różnic. Nacisk kładziony jest na pragmatyczno-funkcjonalną specyfikę tych form aktywności intelektualnej. Oprócz podstawowej pragmatyki różnice między informacjami naukowymi i utylitarnymi ujawniane są w trakcie analizy struktury socjalizacji informacji i wykorzystywanych w procesie jej kreowania strategii dyskursywnych. Przedstawiając specyfikę tekstu naukowego i informacji naukowej, autor zwraca uwagę także na różnicę między informacjami naukowymi a poglądami światopoglądowo-metodologicznymi. Podkreślone zostało znaczenie metodologii dla nauk, których przedmiotem nie są bezpośrednie dane empiryczne, do których należy również lingwistyka. Dyskursywne i komunikatywne podstawy przedstawiają specyfikę tekstu naukowego i informacji naukowych różnego typu.

У статті порушено проблему делімітації понять лінгвістика як наука, лінгводидактика, філософія мови та лінгвістична методологія. Метою статті є здійснити спробу визначення меж між власне лінгвістичною наукою, практикою використання лінгвістичних знань, зокрема в академічній сфері, та філософією мови, а також визначити місце лінгвістичної методології у системі цих розрізнень. Акцент робиться на прагмафункціональній специфіці цих форм інтелектуальної діяльності. Крім базової прагматики, відмінність між власне науковою та утилітарно-практичною інформацією виникає тоді, коли їх аналіз здійснюється з огляду на структуру соціалізації інформації та використовуваної у процесі їх створення дискурсивної стратегії. Окреслюючи специфіку наукового тексту й наукової інформації, авторка звертає увагу на відмінність наукової інформації від філософсько-світоглядної. Наголошується на важливості методології для тих наук, об’єкт яких не є безпосередньо емпірично даним, до яких належить мовознавство. На дискурсивно-комунікативних підставах окреслено специфіку наукового тексту й наукової інформації різного типу.