Релігійна активність і механізми психологічного захисту особистості

Abstract

У статті здійснено теоретичний аналіз проблеми механізмів психоло- гічного захисту особистості в контексті їх співвідношення з рівнями релігійної активності. Розглянуто суперечливі емпіричні дані дослідників із кількох різних країн щодо обґрунтування зазначеної проблеми. Описано та проаналізовано результати авторського емпіричного дослідження, проведеного на репрезента- тивній вибірці українців. Як основний метод цього дослідження використано тестування із залученням двох відомих методик: «Методики виміру релігійної активності» Д. О. Смирнова та «Індексу життєвого стилю» Р. Плутчика, Г. Келлермана, Х. Конте. На першому етапі виокремлено чотири підгрупи піддослідних: із найнижчим рівнем релігійної активності (138 осіб), із нижчим за середній рівнем (141 особа), із вищим за середній рівнем (139 осіб) та з найвищим рівнем релігійної активності (125 осіб). На другому етапі визначено показники напруженості кожного механізму психологічного захисту зокрема та такої напруженості для представників усіх чотирьох підгруп у цілому. Уста- новлено, насамперед, що досліджені українці характеризуються досить високим сумарним показником напруженості захисних психологічних механізмів – у середньому близько 60 %. При цьому, незалежно від рівня РА, найбільш впли- вовою виступає проекція, найменш впливовими – регресія та заміщення. За результатами застосування методів математико-статистичної обробки даних, у тому числі критерію Краскела-Уоллеса, визначено таке: паралельно зі зростан- ням рівня релігійної активності особистості найбільш істотно посилюється психологічний механізм гіперкомпенсації, дещо меншою мірою – механізми заперечення й раціоналізації. Водночас дещо послаблюється дія механізму компенсації. Загалом констатовано, що на вищих рівнях релігійної активності досліджених українців впливовішими стають переважно конструктивні психо- логічні механізми. І це цілком резонує з гуманістичним аксіологічним потен- ціалом християнської релігії.

The article reveals theoretic analysis of the mechanisms of personality’s psychological defense in the context of their connection with the levels of religious activity. Contradictory empirical data of the researchers from several different countries have been taken into consideration. Results of author’s empirical research conducted on a representative sample of Ukrainians have been described and analyzed. The fundamental methods and techniques are «The measuring technique of religious activity» by D. O. Smirnov and the «Life Style Index» (R. Plutchik, H. Kellerman, J. Conte). Four subgroups of examinees have been singled out on the first stage: with the lowest level of religious activity (138), with a lower than average (141), with a higher than average level (139) and with the highest level of religious activity (125). Tension indicators of each mechanism of psychological defense in particular and the very tension of representatives of all four subgroups in general have been stated on the second stage. First of all, it has been established that Ukrainians are characterized by a rather high total indicator of the intensity of defense psychological mechanisms – an average of about 60 %. At the same time, regardless of the level of RA, the most influential are projection, the least influential are regression and substitution. Due to the results of the application of methods of mathematical and statistical processing of data (Kruskal–Wallis one-way analysis of variance) the following conclusions have been made: along with the growth of religious activity, the psychological mechanism of hypercompensation increases most substantially, then – the mechanisms of denial and rationalization. However, weakening of the action of compensation have also been observed. It is generally stated that at the higher levels of religious activity of the investigated Ukrainians the most influential are mainly constructive psychological mechanisms, and this completely resonates with the humanistic axiological potential of the Christian religion.

В статье осуществляется теоретический анализ проблемы механизмов психологической защиты личности в контексте их соотношения с уровнями религиозной активности. Рассматриваются противо- речивые эмпирические данные исследователей с нескольких разных стран касательно обоснования данной проблемы. Описываются и анализируются ре- зультаты авторского эмпирического исследования, проведенного на репрезен- тативной выборке украинцев. В качестве основного метода данного исследо- вания использовано тестирование с привлечением двух известных методик: «Методики измерения религиозной активности» Д. О. Смирнова и «Индекса жизненного стиля» Р. Плутчика, Г. Келлермана, Х. Конте. На первом этапе выделяется четыре подгруппы исследуемых: с самым низким уровнем рели- гиозной активности (138), с ниже чем средний уровнем (141), с выше среднего (139) и с самым высоким уровнями религиозной активности (125). На втором этапе определяются показатели напряженности каждого механизма психоло- гической защиты в частности и такой напряженности для представителей всех четырех подгрупп в целом. Установлено, в первую очередь, что исследованные украинцы характеризуются достаточно высоким суммарным показателем напряженности защитных психологических механизмов – в среднем около 60 %. При этом, независимо от уровня РА, наиболее влиятельной выступает проекция, наименее влиятельными – регрессия и замещение. По результатам использо- вания методов математико-статистической обработки данных, в том числе критерия Краскела-Уоллеса, определяется следующее: параллельно с возраста- нием уровня религиозной активности личности наиболее существенно усили- вается психологический механизм гиперкомпенсации, в несколько меньшей мере – механизмы отрицания и рационализации. В то же самое время, несколько ослабляется действие компенсации. В общем констатируется, что на высших уровнях религиозной активности исследованных украинцев более влиятельными становятся в основном конструктивные психологические механизмы. И это полностью резонирует с гуманистическим аксиологическим потенциалом христианской религии.