Проблема розуміння у психології: на перетині когнітивних та емотивних, особистісних та ситуаційних вимірів аналізу

Abstract

У статті розкриваються у своєму взаємозв’язку окремі вагомі ракурси проблеми психологічного дослідження розуміння, яка має свої витоки у напрацюваннях філософської герменевтики та сучасне продовження в рамках структуралізму і постструктуралізму. Обґрунтовується, що існуючі на сьогодні теорії та моделі розуміння розглядають, переважно, пізнавальний (насамперед мисленнєвий) та особистісно-регулятивний його аспекти, що пов’язане, з одного боку, із тривалий час панівною у нас концепцією відображувальної активності психіки, з іншого боку – популярними зарубіжними концепціями когнітивного напрямку психології. Водночас зауважується недостатність вивчення емотивного та ситуаційного чинників відповідного феномену, що мають очевидну значущість свого впливу. В якості одного з базових понять, на які варто спиратися, досліджуючи емотивні аспекти розуміння, пропонується «емпатія» як співчуття, співпереживання Іншому й, нарешті, співпорозуміння з Іншим. При цьому на найвищому – соціопсихологічному або особистісно-смисловому рівні емпатії, услід за Л.П. Журавльовою, вказується на такі механізми розуміння, як аналіз, оцінка ситуації, особистісна і моральна рефлексія, емоційна і когнітивна децентрація, установка, антиципація. Наголошується також на конструктивності позиції Д.О. Леонтьєва, що відходить від класичної опозиції «значення – смисл», даючи змогу розглядати розуміння як одночасний пошук і смислу у значеннях, і значення – у смислах. За результатами проведеного аналізу окреслена сфера досліджень загалом характеризується необхідністю врахування, поряд з особистісними, ще і ситуаційних чинників розуміння

В статье раскрываются в своей взаимосвязи отдельные важные ракурсы проблемы психологического исследования понимания, которая имеет свои истоки в наработках философской герменевтики и современное продолжение в рамках структурализма и постструктурализма. Обосновывается, что существующие на сегодня теории и модели понимания рассматривают, в основном, познавательный (в первую очередь мыслительный) и личностно-регулятивный его аспекты, что связано, с одной стороны, с длительное время доминирующей у нас концепцией отражательной активности психики, с другой стороны – популярными зарубежными концепциями когнитивного направления психологии. Вместе с тем отмечается недостаточность изучения эмотивного и ситуационного факторов соответствующего феномена, которые имеют очевидную значимость своего влияния. В качестве одного из базовых понятий, на которые следует опираться, исследуя эмотивные аспекты понимания, предлагается «эмпатия» как сочувствие, сопереживание Другому и, наконец, взаимопонимание с Другим. При этом на наивысшем – социопсихологическом или личностно-смысловом уровне эмпатии, следом за Л.П. Журавлевой, указывается на такие механизмы понимания, как анализ, оценка ситуации, личностная и моральная рефлексия, эмоциональная и когнитивная децентрация, установка, антиципация. Акцентируется также на конструктивности позиции Д.А. Леонтьева, который отходит от классической оппозиции «значение – смысл», давая возможность рассматривать понимание как одновременный поиск и смысла в значениях, и значения – в смыслах. За результатами проведенного анализа очерченная сфера исследований в общем характеризуется необходимостью учета, вместе с личностными, еще и ситуационных факторов понимания.

The article reveals separate significant aspects and problems connected with psychological research of comprehension, which originate from philosophical hermeneutics and extend within structuralism and post-structuralism. It is substantiated that currently existing theories and models of comprehension consider mainly its cognitive (mental) and personal and regulatory aspects. It is connected, on one hand, with prolonged and dominant concept of displayed activity of the psychics, on the other hand, with popular foreign concepts of cognitive psychology. Moreover, it is accented on insufficient study of emotional and situational factors of the relevant phenomenon, which show obvious significance of their influence. “Empathy” (as compassion, sympathy for the Other and mutual comprehension with the Other) is represented as one of the basic concepts that should be considered in researching emotional aspects of comprehension. Thus, analysis, situation assessment, personal and moral reflection, emotional and cognitive decentration, intention, anticipation are treated as mechanisms of comprehension on its highest sociopsychological or personal-mental levels of empathy (according to L.P. Zhuravlova). It is also accented on constructiveness of D.O. Leontiev’s views, which differs from classical opposition “meaning – sense” and enables one to consider comprehension as a simultaneous search of senses in meanings and meanings in senses. The results of the analysis outline the sphere of research which is generally characterized by the need to consider both personal and situational factors of comprehension.