Фрагментація ДНК сперматозоїдів: причини, механізм, вплив на настання та виношування вагітності

Abstract

Мета дослідження – вивчити причини фрагментації ДНК сперматозоїдів, встановити взаємозв’язок між порушенням ДНК та якістю еякуляту, а також вивчити вплив фрагментації ДНК сперматозоїдів на настання та виношування вагітності. Матеріали та методи. У дослідженні використано бібліосемантичний та аналітичний методи. Результати дослідження та їх обговорення. Під час виконання дослідження було проаналізовано 46 джерел сучасної зарубіжної літератури щодо фрагментації ДНК сперматозоїдів та її впливу на настання і виношування вагітності. Висновки. Аналіз літературних даних показав, що рівень фрагментації ДНК сперматозоїдів у межах 15–30 % є статистично значущим щодо зменшення позитивних результатів вагітності для in vivo, ВМІ, а також щодо підвищення ризику ранніх спонтанних викиднів. Якщо рівень фрагментації ДНК сперматозоїдів партнера >30 %, найефективнішим методом допоміжних репродуктивних технологій буде IVF або ICSI. Проте потрібно пам’ятати про ризик виникнення вад розвитку у плода, пов’язаних із цими процедурами допоміжної репродукції. Визначення рівня фрагментації ДНК можна використовувати як корисний аналіз у прогнозуванні викиднів, спричинених чоловічим фактором.

Цель исследования – изучить причины фрагментации ДНК сперматозоидов, установить взаимосвязь между нарушением ДНК и качеством эякулята, а также изучить влияние фрагментации ДНК сперматозоидов на наступление и вына- шивание беременности. Материалы и методы. В исследовании использованы библиосемантический и аналитический методы. Результаты исследования и их обсуждение. Во время выполнения исследования было проанализировано 46 источников современной зарубежной литературы о фрагментации ДНК сперматозоидов и ее влиянии на наступление и вынашивание беременности. Выводы. Анализ литературных данных показал, что уровень фрагментации ДНК сперматозоидов в пределах 15–30 % является статистически значимым к уменьшению положительных исходов беременности in vivo, ВМИ, а также к повышению риска ранних спонтанных выкидышей. Если уровень фрагментации ДНК сперматозоидов партнера >30 %, наиболее эффективным методом вспомогательных репродуктивных технологий будет IVF или ICSI. Но в то же время нужно помнить о риске возникновения пороков развития у плода, связанных с этими процедурами вспомогательной репродукции. Определение уровня фрагментации ДНК можно использовать как полезный анализ в прогнозировании выкидышей, вызванных мужским фактором.

The aim of the study – to investigate the causes of sperm DNA fragmentation, to establish the relationship between DNA disruption and ejaculate quality, and to study the effect of sperm DNA fragmentation on the onset and carrying a pregnancy. Materials and Methods. Bibliosemantic and analytical methods were used in the research. Results and Discussion. During the study, 46 sources of modern foreign literature on sperm DNA fragmentation and its impact on the onset and delivery of pregnancy were analyzed. Conclusions. Analysis of the literature showed that the level of sperm DNA fragmentation in the range of 15–30 % is statistically significant in terms of reducing positive pregnancy outcomes for in vivo, AMI, as well as in terms of increasing the risk of early miscarriage. If the level of DNA fragmentation of the partner’s sperm is> 30 %, IVF or ICSI will be the most effective methods of assisted reproductive technologies. However, the risk of developing fetal malformations associated with these assisted reproduction procedures should be borne in mind. Determining the level of DNA fragmentation can be used as a useful analysis in predicting miscarriages caused by male factor.