Функціонально-стильова диференціація новітніх запозичень у сучасній українській мові

Abstract

Дисертаційну розвідку присвячено дослідженню функціонально-стильових виявів новітніх запозичень іншомовного походження в сучасній українській мові. Аналіз стильових виявів новітніх запозичених лексем здійснено крізь призму соціальних трансформацій суспільства та в контексті активних лексико-семантичних процесів, міжгалузевих зсувів та інноваційних зміщень у стильовій системі. Визначено зміст та обсяг понять запозичені слова, іншомовні слова, запозичення, новітні запозичення, неозапозичення, порушено проблему функціонально-стильових виявів новітніх запозичень, закцентовано на особливостях їхнього вживання в сучасних мовних стилях, обґрунтовано вплив внутрішніх і зовнішніх чинників на розвиток і збагачення словникового складу сучасної української літературної мови. Доведено, що англійська мова (особливо її американський варіант) є головним джерелом новітніх запозичень через свій статус мови міжнародної науки, політики та мистецтва. Окреслено тенденції проникнення в науковий та офіційно-діловий мовопростори неозапозичень зі сфери науково-технічної, зокрема комп’ютерно-інформаційної термінології. Доведено, що серед сучасної запозиченої лексики в науковому та офіційно-діловому дискурсах домінують запозичення, які позначають найменування різних видів сучасної техніки та засобів, які забезпечують функціонування інтернет-комунікації. У межах конфесійної лексики також виявлено запозичення, що позначають засоби комунікації вірян в інтернет-просторі, проте їх відсоток є набагато меншим, ніж у науковому та офіційно-діловому стилях. Це свідчить про те, що сучасний сакральний стиль української мови найменше потрапив під вплив активізації процесу запозичення. Виявлено тенденцію активізації проникнення запозичень до таких гуманітарних наук, як психологія та педагогіка. Проаналізовано номінації іншомовного походження в художньому стилі, які засвідчили розширення своєї семантики. Увиразнено, що проникнення запозичень до художнього стилю та зміни їхньої семантичної структури пов’язані із загальномовною тенденцією детермінологізації наукової термінології.

This thesis is an innovative study of functional and stylistic features of the newest lexical borrowings in the modern Ukrainian language. The analysis of stylistic specific of the newest borrowed lexemes is carried out in the context of social transformations and active lexical-semantic processes, interdisciplinary and stylistic system’s changes. Such definitions as borrowed words, foreign words, borrowings, new borrowings, non-borrowing are defined, the problem of functional and stylistic features of new borrowings is raised, the peculiarities of their use in modern language styles are emphasized, the influence of internal and external factors on vocabulary development and enrichment of Ukrainian language is outlined. It is established that the English language (especially American English) has become the main source of new borrowings due to its status as a language of international science, politics and art. Changes in trends in the usage of new borrowings over the past three decades are analyzed. It has been found out that starting from the 21st century, the Ukrainian lexical system began to adopt lexemes from various layers of the English vocabulary. This study demonstrates that the adopting of borrowings from different styles of the source language (mainly from English – American English particularly) is a consequence of the processes of democratization and liberalization in the literary Ukrainian language and society in general. The tendencies of scientific and technical borrowings adoption (particularly, borrowed computer-information terminology) into the scientific and formal linguistic styles are outlined. They are analyzed in terms of lexical and semantic expression and their derivational features. It is claimed that among the borrowed vocabulary in scientific and formal discourses prevail the borrowings denoting the names of various types of modern equipment and tools that ensure the functioning of Internet communication. Within the church vocabulary, borrowings have also been identified to denote the means of communication of believers in the Internet, but their percentage is much lower than in scientific and formal styles, which proves that the modern sacred style of the Ukrainian language turned out to be least affected by the intensification of the lexical borrowing process. In addition, there is a tendency of intensifying the borrowings adoptions into the humanities vocabulary (e.g. psychology and pedagogy). Nominations of foreign origin in the artistic language style, which proved the expansion of their semantics, are analyzed. This study demonstrates that the borrowings adoption into the artistic style and changes in their semantic structure are related to the general tendency of the usage of scientific terminology in different language styles.