Лихослівна комунікація у батьківсько-дитячій взаємодії та її вплив на прояви вербального булінгу в школі

Abstract

У статті досліджено актуальну проблему використання лихослівної комунікації в батьківсько-дитячій взаємодії та її вплив на прояви вербального булінгу в школі. На емпіричному матеріалі доведено взаємозв’язок між вербальним булінгом у школі та активним лихослів’ям батьків до дітей і в присутності дітей. Теоретичним підґрунтям для дослідження стали праці зарубіжних учених Д. Ольвеуса, Дж. Девой, С. Кафенбергера, в яких закладено основи розробки проблеми шкільного булінгу, а також методологічні засади суб’єктно-вчинкового підходу і положення про суб’єкта психічної активності В. Татенка. Досліджено прояви вербальної булінгової поведінки учнівської молоді. З’ясовано, що найчастіше в ролі інструменту вербального булінгу старшокласники використовують лихослів’я. Описано деякі особливості використання лихослів’я як інструменту вербального булінгу в середовищі старшокласників, а саме використання лихослів’я як засобу вияву ворожого ставлення і використання лихослів’я без очевидних ворожих почуттів, але з різноманітними негативними упередженнями. З’ясовано, що близько 96 % старшокласників уживають у мовленні різноманітні лихослів’я з метою приниження опонента і спричинення йому страждань. Виявлено, що батьки учнів у сімейному колі часто використовують лихослів’я як інструмент впливу на поведінку дитини. З’ясовано, що на думку 66 % учнів старших класів батьки вдома лихословлять. 48 % батьків також дали ствердну відповідь щодо лихослів’я на адресу дітей. 9 % зізналися, що вживають до дитини нецензурні слова, і 58 % респондентів зазначили, що їхнє сімейне оточення є таким, що лихословить, у присутності дітей – також. Здійснено класифікацію лихослівних висловів. Для означення глибини психологічної травматизації використано поняття «суб’єкт психічної активності» і «система субстанціальних інтуїцій» (В. Татенко). Зроблено висновки, що лихослівні образи в батьківсько-дитячій взаємодії носять систематичний характер, сім’я для деяких учнів є тим місцем, де дитину булять, емоційні реакції на сімейний булінг закріплюються у поведінці дітей і стають підґрунтям для реалізації в школі булінгових ролей жертви, булера і спостерігачів.

The article explores the current problem of using obscene language as a tool for verbal bulling, and provides empirical material for the connection between verbal bulling at school and the active obscene vocabulary of parents addressed to children and in the presence of children. The theoretical bases for our study were the works of D. Olveus, J. Devoy, S. Kafenberger, who laid the foundations for the development of the problem of school bulling, as well as the methodology of subject - action approach and the concept of the subject of mental activity developed by V. Tatenko. In accordance with this goal, we investigated the manifestations of verbal bulling behavior in the high school. It was found that high school students most often use obscene language as a tool of verbal bullying. The article also outlines some of the peculiarities of using obscene language as verbal bullying in the environment of high school students. It was established that parents of the students often use verbal harassment and obscene language as a tool to influence a child's behavior in the family environment. Of all the high school students surveyed, 66 % of the students questioned indicated that parents were using obscene language at home, and 48 % of parents questioned were also positive about using verbal bulling of their children. We investigated what kind of obscene words were used as insults of children by the parents, identified and classified them. We established that personal insults were performed on regular basis, and the emotional reactions of children were so acute that 1.5 % of high school students were having suicidal thoughts. That means that for some students the family is the place where they are bulled and verbally abused. We used the concepts of «subject of mental activity» and «system of substantive intuitions» to determine the depth of psychological trauma. It was established that emotional reactions to family bulling are entrenched in the behavior of children and become the basis for the realization in the school of the bullying roles of a victim, a buller and observers.