Стрілецький шевченкознавчий меморат: жанрові та генераційні особливості

Abstract

У статті здійснено аналіз зразків меморіальної критики українського січового стрілецтва, присвяченої Тарасові Шевченкові з точки зору конструювання у ній генераційного його образу та відповідності задекларованому жанру. Розглянуто пропозиції О. Бабія, В. Бобинського, М. Матіїва-Мельника, К. Трильовського, М. Голубця, М. Яцківа. Феномен Т. Шевченка потрактовано відповідно до генераційних установок січового стрілецтва – батьком покоління і його визвольного збройного чину, провідником-пророком. Дописи переважно зберігають усі складові змістової структури меморату, у різних пропорціях, також можна спостерегти, що вони комплікуються із іншими жанровими формами, художніми та науковими, – апострофою, ліричним етюдом, компаративістською текстологічною студією, виходять за межі літературознавства.

The article is devoted to the analysis of samples of memorial critique of Ukrainian Sich Riflemen Unit devoted to Taras Shevchenko from the point of view of constructing his generational image and correspondence to the declared genre. The proposals of A. Babiy, V. Bobynskyi, M. Matiyiv-Melnyk, K. Tryliovskyi, M. Golubets, M. Yatskiv are considered. The T. Shevchenko phenomenon is interpreted in accordance with the generational installations of Sich Riflemen Unit - the father of the generation and its liberation armed force, the leader-prophet. The posts mostly preserve all the components of the semantic structure of the memorat, in different proportions, it can also be observed that they interact with other genre forms, both artistic and scientific, such as apostrophe, lyric sketch, comparative textological studies, and they outstep literary studies.