Екуменізм митрополита Андрея Шептицького

Abstract

У XX столітті однією із найпомітніших постатей української історії, безсумнівно, був Галицький митрополит Андрей Шептицький - видатний релігійний діяч того часу, який відіграв неабияку роль у зростанні самосвідомості українського народу. Важко переоцінити внесок Митрополита в освіту, науку, культурний поступ українців. Однак насамперед він був церковним діячем, який присвятив життя об’єднанню не тільки церков, а християн загалом. У статті висвітлюється саме екуменічна діяльність митрополита Андрея Шептицького. Він виступив не тільки теоретиком теології, але й здійснював практичні кроки щодо реалізації своєї “екуменічної акції”. Про це свідчать численні Пастирські послання, листи, меморандуми та декрети, які готував до Архієпархіальних Соборів. У центрі нашого дослідження перебуватимуть Пастирські послання Шептицького, які стосуються 1939-1944 pp. Особливо звертаємо увагу на твори митрополита “У справі порозуміння”, “За єдність Церкви”, “Не убий” тощо. У статті аналізуються найґрунтовніші дослідження вітчизняних і зарубіжних учених, а також соратників Андрея Шептицького у спільній роботі “за об’єднання церков”. Окремі дослідники вважають поняття “унія” і “екуменізм” різними за змістом. Ми, навпаки, використовуємо ці поняття як тотожні. Автор статті підтримує твердження Блаженнішого Любомира Гузара, що митрополит не тільки був причетний до процесу об’єднання церков, але й зарекомендував себе як “провісник екуменізму”. Хоча Великому митрополиту не вдалося реалізувати мрію його життя, але проведена ним підготовка не пройшла намарно, стала цінною спадщиною, що може послужити дороговказом для розв’язання не менш складних проблем взаємин між двома традиційними віросповіданнями в сучасній Україні.

Metropolitan Archbishop of Galicia Andrey Sheptytsky was undoubtedly one of the most significant figures in Ukrainian history of the twentieth century. A prominent religious figure of that time, he played an important role in the growth of self-consciousness of the Ukrainian people. It is difficult to overestimate the contribution of the Metropolitan Archbishop to education, science, cultural progress of the Ukrainians. However, first of all, he was an ecclesiastical figure, who dedicated his life to uniting not only the churches but Christians in general. The article deals with the ecumenical activity of Metropolitan Archbishop Andrey Sheptytsky. He was not only a theorist of theology, but he also took practical steps towards the implementation of his “ecumenical action”. This is evidenced by his numerous Pastoral Epistles, letters, Memorandums and Decrees, which he prepared for the Archeparchy Councils. In the centre of our research will be the Shepherd’s Pastoral Epistles, concerning 1939-1944. We especially draw attention to such works of Metropolitan Archbishop as “In the Case of Understanding“, “For the Unity of the Church”, “Do Not Kill” and so on. The article analyzes the most thorough researches of the Ukrainian and foreign scientists, as well as the associates of Andrey Sheptytsky on their common work for the unification of churches. Some researchers consider the definitions of “union ” and “ecumenism” different in content. On the contrary, we use these definitions as identical. The author of the article supports the statement of His Beatitude Lubomyr Huzar that the Metropolitan Archbishop not only was involved in the process of unification of churches, but also established himself as a “precursor of ecumenism”. Although the Great Metropolitan failed to realize the dream of his life, but his preparation did not go to waste, it has become a valuable heritage that can serve as a signpost to solve the same difficult problemsofrelations between two traditional Ukrainian confessions in modern Ukraine.