Малоросійство як руйнація української ідентичності

Abstract

У статті йде мова про малоросійство як суспільно-політичну течію, що виникла на землях Української козацької держави, та базувалася на уявленні про те, що українці, росіяни та білоруси вважалися органічною частиною триєдиного. Характерною рисою даної концепції було, з одного боку, лояльне ставлення до царського уряду, а з іншого - помірне відстоювання самобутніх прав і вольностей. Вказується на те, що прийняття Гетьманщиною протекції російського царя уповільнив процес самоідентифікації українського народу. Малоросійська ідентичність почала формуватися протягом 1720-1760-х років, коли козацька еліта намагалася прирівняти себе в правах до російського дворянства, і замість політичної чи етнічної стала надавати перевагу становій ідентичності. Це надавало їй можливість легітимізації свого соціального положення в ієрархії Російської імперії та відкривало широкі кар'єрні перспективи. Зі свого боку, Російська держава підтримувала малоросійство як запоруку культурного і політичного провінціалізму, прибираючи залишки національної пам'яті та сентиментів.

The article deals with malorossiya as a socio-political trend that arose on the lands of the Ukrainian Cossack state, and was based on the idea that Ukrainians, Russians and Belarusians were considered an organic part of the triune.The characteristic rice of the given conception was one side, loyally placed before the royal order, and the third one - pomirne vidstoyuvannya self-rights and liberties. To pay attention to those who will accept the Hetman's patronage of the Russian Tsar by upgrading the process of self-identifying Ukrainian people. The goal was to ensure the legitimacy of their social position in the Russian Federation and that has widespread prospects for the future. From its side, the Rosiysk state was able to take the plague out of it, as a result of cultural and political deterioration, and to tidy up the surplus of national memory and sentiment.