Зміст методичної підготовки майбутніх педагогів-музикантів до використання засобів дзвонарства у професійній діяльності

Abstract

Обґрунтовано актуальність удосконалення професійної підготовки майбутніх педагогів-музикантів у зв’язку зі зростанням суспільних запитів до фахових якостей вчителя. Встановлено, що пошук педагогом нового змісту освіти, зокрема серед етнопедагогічних засобів дзвонарства, використання нетрадиційних методів і форм навчання сприятиме творчому розвитку особистості, формуванню в неї ціннісного ставлення до традицій і звичаїв свого народу. Визначено необхідність формування методичної готовності майбутніх педагогів-музикантів до використання засобів дзвонарства у професійній діяльності. З’ясовано, що розвиток у студентів мотивів до вивчення дзвонарства відбуватиметься ефективніше шляхом спрямування освітнього процесу мистецько-педагогічних факультетів на розвиток в майбутніх педагогів дзвонознавчих компетентностей. Серед векторів інноваційних коректив – внесення змін в робочі програми освітніх компонентів, організація самостійної позааудиторної роботи студентів-музикантів. Репрезентовано авторську систему змістових доповнень до навчальних дисциплін професійного циклу підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва. Розроблено інструктивно-методичні матеріали до лекційних, семінарських і практичних занять, організації самостійної роботи. Практична цінність роботи полягає у представленні творчих, дидактичних завдань, що сприятимуть формуванню в студентів умінь і навичок використання засобів дзвонарства у професійній діяльності. Запропоновано позааудиторні форми роботи: пізнавально-пошукова робота, екскурсії, експедиційно-польовий збір матеріалів про дзвонарство свого регіону, виготовлення фотомонтажів, слайдокомпозицій і відеоматеріалів, презентації розроблених творчих проєктів. Вказано, що уведення дзвонознавчого матеріалу в нормативну й практичну складову вищої освіти уможливить усунення суперечностей між засвоєнням студентами теоретичних знань та їхнім практичним застосуванням.

Обоснована актуальность совершенствования профессиональной подготовки будущих педагогов-музыкантов в связи с ростом общественных запросов к профессиональным качествам учителя. Установлено, что поиск педагогом нового содержания образования, в частности среди этнопедагогических средств звонарства, использование нетрадиционных методов и форм обучения будет способствовать творческому развитию личности, формированию у нее ценностного отношения к традициям и обычаям своего народа. Определена необходимость формирования методической готовности будущих педагогов-музыкантов к использованию средств звонарства в профессиональной деятельности. Установлено, что развитие у студентов мотивов к изучению звонарства будет происходить эффективнее путем направления образовательного процесса художественно-педагогических факультетов на развитие у будущих педагогов звонарских компетенций. Среди векторов инновационных корректив – внесение изменений в рабочие программы образовательных компонентов, организация самостоятельной внеаудиторной работы студентов-музыкантов. Представлена авторская система содержательных дополнений учебных дисциплин профессионального цикла подготовки будущих учителей музыкального искусства. Разработаны инструктивно-методические материалы к лекционным, семинарским и практическим занятиям, организации самостоятельной работы. Практическая ценность работы заключается в представлении творческих, дидактических задач, способствующих формированию у студентов умений и навыков использования средств звонарства в профессиональной деятельности. Предложены внеаудиторные формы работы: познавательно-поисковая работа, экскурсии, экспедиционно-полевой сбор материалов о звонарстве своего региона, изготовление фотомонтажей, слайдокомпозиций и видеоматериалов, презентации разработанных творческих проектов. Указано, что введение звонарского материала в нормативную и практическую составляющую высшего образования позволит устранить противоречия между усвоением студентами теоретических знаний и их практическим применением.

The urgency of improving the professional training of future music teachers in connection with the growing public demand for the professional qualities of teachers is substantiated. It is established that the teacher’s search for a new content of education, in particular among ethnopedagogical bell ringing means, the use of non-traditional methods and forms of teaching will promote creative development of an individual, the formation of value attitude to the traditions and customs of his/her nation. The necessity of formation of methodical readiness of future teachers-musicians for the use of bell-ringing means in professional activity is defined. The development of students’ motives for studying bell ringing will be more effective by directing the educational process of art and pedagogical faculties to the development of future music teachers’ bell ringing competencies. The purpose of the article is to highlight the author’s contribution to the content of academic disciplines included in the cycle of professional training of future music teachers, information about bell ringing, as well as to present the methodological content of lectures and practical classes. Among the vectors of innovative adjustments, making changes to the work programs of educational components, the organization of independent extracurricular activities of music students have been defined. The author’s system of semantic additions to the disciplines of the professional cycle of training future teachers of music has been presented. Instructional and methodical materials for lectures, seminars and practical classes, organization of independent work have been developed. The practical value of the paper lies in the presentation of creative, didactic tasks that will contribute to the formation of students’ skills and abilities to use the bell-ringing means in professional activities. Cognitive and research work, excursions, expedition and on field collection of materials about bell-ringing of the region, production of photomontages, slide compositions, video materials, presentations of the developed creative projects have been suggested as extracurricular forms of work. Thus, the introduction of bell-ringing material in the normative and practical component of higher education will make it possible to eliminate contradictions between students’ acquisition of theoretical knowledge and their practical application.