Професійна компетентність майбутнього вчителя інформатики як предмет науково-методичних досліджень

Abstract

Професійну компетентність майбутнього вчителя інформатики розглядаємо як мету професійної підготовки за освітньою програмою «Середня освіта (інформатика)»; професійно-особистісну характеристику мотивованого фахівця; здатність особистості різносторонньо застосовувати фундаментальні знання у професійній діяльності; готовність особистості кваліфіковано виконувати професійні обов’язки; передумову особистісного й професійного розвитку. Вказано, що професійна компетентність є динамічним утворенням і тому, говорячи про формування компетентності, маємо на увазі оволодіння нею на певному рівні, зокрема, під час здобуття вищої освіти відбувається її цілеспрямоване формування, а подальший розвиток здійснюється після здобуття кваліфікації, під час професійної діяльності у закладах освіти. Компонентами професійної компетентності є загальні (педагогічні) і спеціальні (предметні) компетентності; останні відображають специфіку діяльності вчителя під час навчання (викладання та учіння) певного предмета. При цьому цей феномен є складним, оскільки питання щодо вироблення єдиного підходу до трактування змісту і структурних компонентів залишається відкритим, але ці розбіжності не мають принципових відмінностей і підкреслюють унікальність педагогічної діяльності. Формування професійної компетентності визначаємо як цілеспрямований процес щодо оволодіння знаннями з фундаментальної науки інформатики, методики навчання інформатики та суміжних дисциплін, а також вироблення умінь обґрунтовано їх застосовувати, розвитку професійно значущих особистісних якостей, набуття досвіду діяльності за фахом.

Профессиональную компетентность будущего учителя информатики рассматриваем как цель профессиональной подготовки по образовательной программе «Среднее образование (информатика)»; профессионально-личностную характеристику мотивированного специалиста; способность личности разносторонне применять фундаментальные знания в профессиональной деятельности; готовность личности квалифицированно выполнять профессиональные обязанности; предпосылку личностного и профессионального развития. Указано, что профессиональная компетентность является динамичным образованием и поэтому, говоря о формировании компетентности, имеем в виду овладение на определенном уровне, в частности, во время получения высшего образования происходит ее целенаправленное формирование, а дальнейшее развитие осуществляется после получения квалификации, во время профессиональной деятельности в учреждениях образования. Компонентами профессиональной компетентности является общее (педагогические) и специальные (предметные) компетентности; последние отражают специфику деятельности учителя во время обучения (преподавания и учения) определенного предмета. При этом этот феномен является сложным, поскольку вопрос о выработке единого подхода к трактовке содержания и структурных компонентов остается открытым, но эти разногласия не имеют принципиальных различий и подчеркивают уникальность педагогической деятельности. Формирование профессиональной компетентности определяем как целенаправленный процесс: овладение знаниями по информатике как фундаментальной науки, методики обучения информатике и смежным дисциплинам, а также выработка умений обоснованно их применять, развития профессионально значимых личностных качеств, приобретение опыта деятельности по специальности.

We consider the professional competence of a future teacher of computer science as: the purpose of professional training on the educational program “Secondary education (computer science)”; professional and personal characteristics of a motivated personality; the ability of an individual to apply fundamental knowledge according to the subject of professional activity; readiness of an individual to perform professional duties; prerequisite for personal and professional development. Professional competence is a dynamic formation distinguished between the professional competence of a future teacher as of a graduate and of the one, who is already a teacher. Speaking of the formation of a competence, we mean mastering it at a certain level. In particular, in the course of higher education we distinguish purposeful formation. Its further development is carried out after obtaining a qualification, in the process of professional activity. The components of this competence are general (pedagogical) and special (subject) competencies, the latter reflecting the specifics of the teacher’s activities in teaching and learning a particular subject. In this list we highlight the methodological competence. This phenomenon is difficult, because the question of developing a unified approach to the interpretation of content and structural components remains open, but these features are not fundamentally different. They emphasize the uniqueness of pedagogical activities. The formation of professional competence is defined as a purposeful process for: mastering fundamental, integrated, systematic knowledge of Pedagogy, Psychology, Computer Science as a basic science and methods of its teaching; strengthening the motivational and value principles of continuous selfeducation and selfimprovement, creative and responsible attitude to the profession; formation of skills to apply the acquired knowledge in practical situations that simulate professional activity; enrichment of professional experience, which should be formed in the institution of higher education at a minimum level; development of professionally significant personal qualities. The peculiarities of this process are due to the requirements of employers, the ideas of implementation in practice of psychological and pedagogical innovations and modern technologies, specified by the specifics of teaching the subject.