Професійний розвиток учителя історії у контексті реалізації концепції «Нова українська школа»

Abstract

Охарактеризовано концепцію «Нова українська школа» як ключову реформу Міністерства освіти і науки (МОН) в Україні та через її призму проаналізовано державну освітню політику України щодо забезпечення якості освіти. Досліджено теоретичні і методологічні аспекти професійного розвитку учителя історії та їх відображення у змістовому, операційному й контекстному компонентах кваліфікаційної складової педагогічної майстерності педагога НУШ. З’ясовано, що відповідно до Державного стандарту базову платформу для формування інтегрального образу педагогічної майстерності учителя НУШ утворюють чотирнадцять ключових компетентностей, репрезентована цілісність яких формує довершений образ педагога-практика. Установлено, що в теорії професійність педагога визначають як специфічне психологічне й особистісне утворення, якому властивості фахові компетентності і здатнісь до творчого виконання професійних завдань. При цьому професійність та результативність учителя історії проглядається й у сформованому ним стилі педагогічної діяльності та виборі педагогічної стратегії. Остання скеровує вектор професійної діяльності за одним із трьох напрямів: суто педагогічним, формально педагогічним або помилково педагогічним. Наведено специфікацію когнітивно-технологічних якостей, необхідних для засвоєння історичної науки, що за своїм змістом і формою ґрунтується на дуальному механізмі оволодіння історичним матеріалом – від знання історичного факту і до усвідомлення його як частини власного життя. Обґрунтовано, що провідну роль у професійному зростанні педагога відіграє його здатність до інноваційної діяльності, складовими якої є чітка мотивація та осмислена інноваційна позиція, спроможність не лише долучатися до інноваційних процесів, а й бути їх ініціатором.

Охарактеризована концепция «Новая украинская школа» как ключевая реформа Министерства образования и науки Украины и через ее призму проанализирована государственная образовательная політика в Украине по обеспечению качества образования. Исследованы теоретические и методологические аспекты профессионального развития учителя истории и их отражение в содержательном, операционном и контекстном компонентах квалификационной составляющей педагогического мастерства педагога НУШ. Установлено, что в соответствии с Государственным стандартом базовую платформу для формирования интегрального образа педагогического мастерства учителя НУШ образуют четырнадцать ключевых компетентностей, проилюстрированная целостность которых формирует совершенный образ педагога-практика. Установлено, что в аспекте теории профессионализм педагога определяют как специфическое психологическое и личностное образование, которому характерны наличие профессиональных компетенций и способность к творческому выполнению профессиональных задач. При этом профессионализм и результативность учителя истории находят свое выражение еще и в сформированном им стиле педагогической деятельности, выборе педагогической стратегии. Последняя направляет вектор профессиональной деятельности по одному из трех направлений: чисто педагогическому, формально педагогическому или ошибочно педагогическому. Данная спецификация когнитивно-технологических качеств, необходимых для усвоения исторической наук, по своему содержанию и форме основана на дуальном механизме овладения историческим материалом – от знания исторического факта и к осознанию его как части собственной жизни. Обосновано, что ведущую роль в профессиональном росте педагога играет его способность к инновационной деятельности, составляющими которой является четкая мотивация и осмысленная инновационная позиция, способность не только участвовать в инновационных процессов, но и быть их инициатором.

Socio-political, economic and cultural changes in recent decades, multiplied by the deep social crisis that has engulfed the modern world, have affected not only production and political processes but also education. These new external and internal factors cause the need to adjust the existing conceptual foundations of training teachers to work in the New Ukrainian school, which determines the topicality of our study. The article analyzes the theoretical and methodological aspects of the professional development of a history teacher and their reflection in the semantic, operational and contextual components of the qualification component of the pedagogical skills of the New Ukrainian School teacher. The concept of “New Ukrainian School” is described as a key reform of the Ministry of Education and Science of Ukraine and the state educational policy of Ukraine on quality assurance of education is analyzed. It was found that according to the State Standard basic platform for the formation of the integral image of the pedagogical skills NUS teacher is formed by fourteen core competence. It creates a perfect image of the teacher. It is established that in the theory the teacher professionalism is defined as a specific psychological and personal production, characterized by professional competence and the ability to perform creatively professional tasks. The specification of cognitive-technological qualities are necessary for mastering the historical sciences is given, which in its content and form is based on the dual mechanism of mastering historical material in the direction from the knowledge of the historical fact to awareness of it as a part of one's own life. It is substantiated that the leading role in the teacher’s professional development is in his ability to innovate, components of which are a clear motivation and meaningful innovative position, the ability not only to join innovation processes but also to be the initiator. According to the results of the study, the updated functional component of the professional activity of the New Ukrainian School teacher directs his professional evolution towards the modernization of the established general education model and causes reinterpretation of its place and role in the native education environment.