Синтаксичні структури вираження емотивності у романах Тоні Моррісон

Abstract

У статті визначено та проаналізовано основні синтаксичні засоби вираження емотивності у романах Тоні Моррісон. У представленому дослідженні емотивність тлумачиться як властивість мови виражати психологічні (емоційні) стани і переживання людини. Наголошується, що емотивність у мові реалізується через спеціальні мовні засоби – емотиви, які представлені на усіх мовних рівнях та утворюють емотивний код мови. Доведено, що емотивність у художньому творі має індивідуально-авторський характер та значною мірою залежить від соціокультурної ідентичності самого письменника та від його / її комунікативно-емоційної мети та може виражатися на різних мовних рівнях, синтаксичному зокрема. Саме тому метою статті є виокремлення та аналіз домінантних синтаксичних структур вираження емотивності романів Т. Моррісон. Об’єктом дослідження послугував емотивний аспект романів Т. Моррісон. Предметом представленої розвідки є синтаксичні засоби вираження емотивності романів Т. Моррісон. Джерельною базою дослідження послугували романи Т. Моррісон The Bluest Eye, Song of Solomon, Sula, Tar Baby, Paradise, Love. Використовуючи у дослідженні спостереження та аналіз мовних явищ, виявлено, що домінантними синтаксичними структурами є риторичні запитання, повтори, номінативні речення, перелічення, інверсія. Ґрунтуючись на тезі про те, що будь-яке мовне явище у творі може стати емотивним, то основною функцією емотивних синтаксичних конструкцій у романах Т. Моррісон є виразити ставлення автора до художньої дійсності, і, як наслідок, викликати певні емоції у читачів.

The article identifies and analyzes the main syntactic means of expressing emotivity in Toni Morrison's novels. In the presented study, emotivity is interpreted as the language feature to express psychological (emotional) states and human experiences. It is noted that emotivity in a language is realized through special linguistic means – emotives, which are represented at all language levels and form an emotive speech code. It is proved that emotivity in a literary work possesses an individually author’s features and largely depends on the socio-cultural identity of the writer and his / her communicative-emotional purpose and can be expressed at different language levels, syntactic in particular. Hence, the aim of this article is to single out and analyze the dominant syntactic structures of expressing the emotivity in Toni Morrison's novels. The object of the study is the emotive aspect of Toni Morrison's novels. The subject of the presented paper is the syntactic means of expressing the emotivity in Toni Morrison's novels. The source base of the study are Toni Morrison's novels The Bluest Eye, Song of Solomon, Sula, Tar Baby, Paradise, Love. Having used the observation and analysis of linguistic phenomena in the study, it was revealed that the dominant syntactic structures are rhetorical questions, repetitions, nominative sentences, enumeration, and inversion. Based on the statement that any linguistic phenomenon in a literary work can become emotive, the main function of emotive syntactic constructions in T. Morrison's novels is to express the author's attitude towards artistic reality, and, consequently, to evoke certain emotions in readers.