Особистісне і документальне в мемуарній і біографічній прозі (На матеріалі української літератури кінця ХХ ст.).

Abstract

У дисертації досліджено співвідношення фактичного і особистісного в українській документально-художній прозі кінця ХХ ст. Мемуарна і біографічна література представлені як складний процес, що перебуває в безперервному русі й розвитку. Посилаючись на історико-теоретичні праці вітчизняних і зарубіжних літературознавців, автор аналізує малодосліджені українські мемуарні і біографічні твори. Акцентовано увагу на тому, що документально-художній прозі властиве гармонічне поєднання документальної достовірності і особистісного начала. Досліджено суб’єктивний чинник як невід’ємну рису літератури non fiction. З’ясовано шляхи реалізації особистісного начала безпосередньо в тексті. Виявлено спільні й відмінні параметри суб’єктивності у творах-спогадах і творах-біографіях. Встановлено градацію суб’єктивного чинника в документально-художній прозі.

В диссертации исследовано соотношение фактического и личностного в украинской документально-художественной прозе конца ХХ в. Ссылаясь на теоретические и историко-литературные труды отечественных и зарубежных ученых, автор анализирует малоисследованные украинские мемуарные и биографические произведения В.Лопаты, Ю.Андруховича, Г.Гордасевич, А.Димарова, Я.Голубь, В.Сокола; Б.Певного, М.Красуцкого, Г.Штоня, В.Коптилова. В первой главе систематизированы историко-теоретические труды отечественных и зарубежных исследователей в области документалистики, представлена теоретико-методологическая база, которая легла в основу диссертации. Большую роль в исследовании имеет герменевтический метод, в частности концепции мировоззренческих предпосылок появления текста и его субъективного восприятия (М.Гайдеггер, Г.-Г.Гадамер, П.Рикер). Учитывая наличие в документалистике “концепции адресата”, применяется методология рецептивной эстетики (В.Изер, Г.-Р.Яусс). Используются достижения феноменологов (Э.Гуссерль, Р.Ингарден); включены принципы психоанализа (К.-Г.Юнг); берутся во внимание концепции нарратологов (Ж.Женетт, С.Лансер, В.Шмид).

The thesis is dedicated to the investigation of the relations between factual and personal in the Ukrainian documentary prose and belles-lettres of the end of the ХХth century. Memoirs and biographical literature are presented as complicated process, which moves and develops constantly. Referring to historic-theoretical works of native and foreign scientists, the author analyzes little-investigated Ukrainian memoirs and biographical works. The attention is focused on the fact that documentary and belles-lettres literature has such a peculiarity as harmonious combination of documentary trustworthiness and personal beginning. The subjective factor is explored as the essential part of literature «non fiction». The ways of realization of the personal beginning are set in the text directly. General and peculiar parameters of the subjective in the works-memoirs and works-biographies are discovered. The scale of subjective factor in documentary-belles-lettres prose is determined.