THE PHENOMENON OF BILINGUALISM IN MODERN SOCIETY

Abstract

The aim of the article is to consider the main parameters that allow us to characterize the phenomenon of bilingualism; to investigate the dynamics of changes in the approaches to the assessment of bilingualism and multilingualism in the scientific field and to define the main tendencies in the language situation on the example of different countries, taking into account the socio-political component; to analyze the concept of “bilingualism” and its classification from a theoretical point of view in the development process of sociolinguistics and to show its connection with related concepts. The methodology of the research is based on the fact that, despite the great interest of researchers in bilingualism as a phenomenon of social reality, the social theory of the phenomenon of bilingualism has not yet developed. Nowadays, there are practically no scientific works in which the questions about social changes, connected with the phenomenon of bilingualism in its global aspect, were systematically studied. Scientific novelty is that the phenomenon of bilingualism as a concept of multifunctional communication in the modern multicultural world is reviewed, the significance of the process of bilingualism in the socio-political perspective is determined. In addition, the study of bilingualism in the social aspect is still undeveloped and sufficiently studied. In the research perspective there is a modern bilingual state of nation-wide communication of Ukrainian society. Conclusions. The variety of interpretations of the notion of bilingualism testifies to the multidisciplinarity and relevance of this problem not only in linguistics. We tried to distinguish a number of typologies of bilingualism, depending on the aspect of its study. We also found out that, in the context of bilingualism, the correlation between interacting languages depends on sociolinguistic, psychological and sociocultural factors, and the fact that the concept of bilingualism cannot be considered in isolation, but only in connection with related concepts - linguistic contact, slang, interference. The socio-political issues of the study of bilingualism cover a range of issues that describe the specific state of social life, in which there is the fact of coexistence and functioning of two languages within a single state and difference in the perception of this phenomenon in different countries on the basis of historical development.

Мета статті – розглянути основні параметри, які дозволяють охарактеризувати феномен білінгвізму. Дослідити динаміку змін у підходах до оцінки дво- і багатомовності у науковому просторі та визначити основні тенденції для мовної ситуації на прикладі різних країн з огляду на суспільно- політичну складову. Проаналізувати поняття “білінгвізм” та його класифікацію з теоретичної точки зору в ході розвитку соціолінгвістики та показати його зв’язок із суміжними поняттями. Методологія дослідження базується на тому, що, незважаючи на великий інтерес дослідників до білінгвізму як явища соціальної дійсності, соціальна теорія феномену білінгвізму ще не склалася. На сьогодні є практично відсутніми наукові роботи, в яких би системно досліджувалися питання соціальних змін, пов’язаних із феноменом білінгвізму в його глобальному аспекті. Наукова новизна полягає у тому, що розглянуто феномен білінгвізму як поняття багатофункціональної комунікації у сучасному мультикультурному світі, визначається значення процесу двомовності у соціально-політичному ракурсі. До того ж, дослідження білінгвізму в соціальному аспекті на сьогодні є ще нерозгорнутим та достатньо необґрунтованим явищем. У перспективі досліджень – сучасний білінгвальний стан загальнонаціональної комунікації українського суспільства. Висновки. Різноманітність трактувань поняття білінгвізму або двомовності свідчить про багатоаспектність та актуальність цієї проблеми не лише в лінгвістиці. Ми спробували окреслити ряд типологізацій білінгвізму залежно від аспекту його вивчення. Також з’ясували, що в умовах білінгвізму співвідношення між мовами, що взаємодіють, залежить від соціолінгвістичних, психологічних і соціокультурних чинників та той факт, що поняття білінгвізму неможливо розглядати ізольовано, а тільки у сукупності з суміжними поняттями – мовний контакт, суржик, інтерференція. Соціально-політична проблематика дослідження білінгвізму охоплює коло питань, які описують специфічний стан суспільного життя, за якого спостерігається факт співіснування і функціонування двох мов у межах однієї держави та розбіжності у сприйнятті цього явища різними державами на основі історичного розвитку.