GEOLOGICAL AND GEOGRAPHICAL STUDIES OF POLISH AND UKRAINIAN SCIENTISTS IN THE TERRITORY OF VOLYN AND PODILLYA IN THE INTERWAR PERIOD (1918–1939)

Abstract

Based on the study of literary sources, the article analyzes geological and geomorphological studies of Polish and Ukrainian scientists on the surface topography, stratigraphy and lithology of Quaternary deposits, loess strata, Quaternary continental glaciation and glacial deposits, modern physiographic processes in the territory of Volyn-Podillya during the interwar period (1918–1939). It has been established that large generalizing works of a monographic nature on the features of the geological and geomorphological structure, modern physiographic processes in the region during the interwar period did not appear. No systematic research has been conducted. The works were mostly sporadic, often determined by the initiative and interest of researchers. The studies were conducted with significant interruptions and concentrated mainly in areas already known deposits of fossil fuels, salts, phosphorites, etc. Among the geographical research dominated areas such as: study of Quaternary stratigraphy, the history of continental glaciations in the region and the lithology of glacial deposits, the composition and dismemberment of loess deposits, morphological features of the territory, karst processes, the formation of river valleys, marshiness, soil cover, etc. It is noted that the positive features of the ongoing research can be considered in particular the use of spore-pollen analysis for the dismemberment of glacial deposits; mechanical, chemical, mineralogical and petrographic analysis of loess; widespread use for stratigraphy of Quaternary paleontological remains and archaeological artifacts; use in the study of the relief of special geomorphological methods, cartographic material, etc.; a complex approach to the study of glacial deposits and land relief forms. From the scientific results of this period it is possible to distinguish: the appearance of the first fairly wellfounded schemes of geomorphological zoning of the Podillya in general and of Opillya in particular; the establishment of a clear conditionality of the morphological features of the relief of the territory by the geological structure, the latest tectonic processes and the continental anthropogenic glaciation; thorough studies of loess deposits, in particular, Yu Polyansky, Yu. Tokarsky, S. Biskupsky and others. (dismemberment of loess strata, mechanical, chemical, mineralogical, petrographic composition, genesis); conclusions on the role of glacial deposits in the formation of the Volyn-Podillya relief, frequency and boundaries of individual glaciers, climatic conditions of interglacial eras; significant progress in the study of the morphology and genesis of surface and subsurface karst forms in the sulphate sediments of Podillya and Pokuttia, the appearance of cartographic schemes of individual caves, preparing them for tourist excursion use, etc.

На основі вивчення літературних джерел в статті проаналізовано геолого- геоморфологічні дослідження польських та українських вчених рельєфу поверхні, стратиграфії та літології четвертинних відкладів, лесових товщ, четвертинного материкового зледеніння та льодовикових відкладів, сучасних фізико-географічних процесів на теренах Волино-Поділля у міжвоєнний період (1918–1939 рр.). Встановлено, що великих узагальнюючих робіт монографічного характеру про особливості геолого-геоморфологічної будови, сучасні фізико-географічні процеси в регіоні у міжвоєнному періоді не з’явилось. Систематизованих досліджень загалом не проводилось, роботи носили в основному спорадичний характер, часто визначались власною ініціативою та зацікавленістю дослідників, проводились із значними перервами й зосереджувались переважно в районах уже відомих покладів горючих копалин, солей, фосфоритів тощо. Серед власне географічних досліджень домінували такі напрями як: вивчення стратиграфії четвертинних товщ, історії материкових зледенінь у регіоні та літології льодовикових відкладів, складу й розчленування лесових відкладів, морфологічні особливості території, карстові процеси, формування річкових долин, заболоченість, ґрунтовий покрив та ін. Відзначено, що позитивними рисами здійснюваних досліджень можна вважати зокрема застосування спорово-пилкового аналізу для розчленування льодовикових відкладів; механічного, хімічного, мінералогічного та петрографічного аналізу лесів; широке використання для стратиграфії четвертинних товщ палеонтологічних решток та археологічних артефактів; використання при вивченні рельєфу спеціальних геоморфологічних методів, картографічного матеріалу та ін.; комплексний підхід при вивченні льодовикових відкладів та форм рельєфу території. З наукових напрацювань цього періоду можна виокремити: появу перших достатньо обґрунтованих схем геоморфологічного районування Поділля загалом та Опілля зокрема; установлення чіткої зумовленості морфологічних особливостей рельєфу території геологічною будовою, новітніми тектонічними процесами та материковими зледеннінями антропогену; ґрунтовні дослідження лесових відкладів, виконані, зокрема, Ю. Полянським, Ю.Токарським, С. Біскупським та ін. (розчленування лесових товщ, механічний, хімічний, мінералогічний, петрографічний склад, генезис); висновки про роль льодовикових відкладів у формуванні рельєфу Волино-Поділля, періодичність та межі окремих льодовиків, кліматичні умови міжльодовикових епох; значний прогрес у вивченні морфології та генезису поверхневих і підземних карстових форм у сульфатних відкладах Поділля й Покуття, появу картографічних схем окремих печер, підготовку їх до туристсько-екскурсійного використання та ін.