INTERNATIONAL PEACEKEEPING: ESTABLISHMENT AND DEVELOPMENT

Abstract

The purpose of the research is to analyze the evolution of the Cold War peacekeeping activity. To illustrate the main stages of peacekeeping development. To substantiate the impact of World War II conferences on the introduction of peacekeeping operations. To identify the main periods of development of the idea of peacekeeping activity, its event history. The research methodology is based on the grounds of historicism, systematic, scientific. General methods (analysis, synthesis, comparison, generalization) and historical (historical-chronological, comparative-historical) methods were used. The scientific novelty is that a structured analysis of the formation and development of peacekeeping activities was carried out based on domestic and foreign sources and separate periods were identified with general key features and their comparisons. Some works of foreign authors are introduced into Ukrainian historiography for the first time. Conclusions. Peacemaking in different forms presented long before the twentieth century and is one of the most viewable and controversial pages in history. The concept has come a long way in becoming and developing. In the context of bipolar confrontation, the UN has developed a method of resolving international conflicts, and peacekeeping operations have become tools of this mechanism. Since the start of the first peacekeeping missions, the basic methods, principles and mechanisms have a long and debatable development.

Мета дослідження – проаналізувати еволюцію миротворчої діяльності під час холодної війни. Висвітлити основні етапи розвитку миротворчості. Обґрунтувати вплив конференцій Другої світової війни на становлення операцій з підтримки миру. Виявити основні періоди розвитку концепції миротворчої діяльності, її подієвої історії. Методологія дослідження базується на принципах історизму, системності, науковості. Використані загальні методи (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення) та спеціально-історичні (історико-хронологічний, порівняльно-історичний) методи. Наукова новизна полягає у тому, що на основі вітчизняних та іноземних джерел здійснено структурований аналіз становлення та розвитку миротворчої діяльності, виокремлені окремі періоди з ключовими особливостями і їх зіставлення. Окремі праці іноземних авторів вперше вводяться в українську історіографію. Висновки. Миротворчість в різних формах існувала задовго до ХХ ст. і є однією з найпомітніших і найсуперечливіших сторінок історії. Концепція пройшла довгий шлях становлення та розвитку. В обстановці біполярного протистояння ООН розробила метод врегулювання міжнародних конфліктів, інструментами цього механізму постали операції з підтримки миру. З моменту заснування перших миротворчих місій, основні методи, принципи і механізми пройшли тривалий та суперечливий розвиток.