“TO WRITE ABOUT THE FATE OF THE UKRAINIAN PEASANTRY WOULD MEAN WRITING THE HISTORY OF THE UKRAINIAN PEOPLE”: SOURCE STUDY REFLECTIONS ON THE PROBLEMS OF THE EVERYDAY LIFE OF THE WESTERN UKRAINIAN PEASANTRY, 1939–1953

Abstract

Social transformations in modern Ukraine, the rejection of the totalitarian ideas of the political system have refined a qualitatively new situation in everyday life of the Ukrainian people. The expediency of studying various aspects of the proposed topic, evidenced by the social zeal for the problem being studied. The expediency of studying various aspects of the proposed topic is dictated by the social zeal for the problem being studied. The reproduction of the everyday life of the Western Ukrainian peasantry requires researchers to work in the most precise manner with interpretation of the source complex. In contrast to traditional history, the study of life, involves the involvement of a wide range of sources of related fields of science: political science, sociology, ethnology, psychology, etc. Source materials, of studying the history of everyday life are the official documents of the authorities, personal documents (memoirs, diaries), folk materials (anecdotes, sayings, songs, rumors), as well as elements of the material culture (photographs, posters, household things, farm equipment). Processing of the indicated source complex allows historians of routine trace the impact of certain events on the daily lives of people, unlock the mechanism of adaptation of citizens to new sociopolitical and socioeconomic realities, eventually to describe the peculiarities of everyday life, peasant mentality, certain behavioral stereotypes, privacy, etc.

Суспільні перетворення у сучасній Україні, відмова від тоталітарних ідей політичного устрою обумовили якісно нову ситуацію в повсякденному житті українського народу. Доцільність вивчення різноманітних аспектів запропонованої тематики продиктована суспільною значущістю досліджуваної проблеми. Відтворення повсякдення західноукраїнського селянства вимагає від дослідників скрупульозної роботи з інтерпретацією джерельного комплексу. На відміну від традиційної історії, вивчення побуту передбачає залучення широкого спектру джерел суміжних галузей науки: політології, соціології, етнології, психології, тощо. Першоджерелами вивчення історії повсякдення виступають офіційні документи органів влади, документи особового походження (спогади, щоденники), фольклорні матеріали (анекдоти, приказки, пісні, чутки), а також елементи побутової матеріальної культури (світлини, плакати, домашні речі, сільськогосподарський реманент). Опрацювання зазначеного джерельного комплексу дає змогу історикам повсякденності простежити вплив тих чи інших подій на щоденне життя людей, розкрити механізми адаптації громадян до нових суспільно-політичних чи соціально-економічних реалій, зрештою описати особливості побуту, селянської ментальності, певних поведінкових стереотипів, приватного життя тощо.