Антиномии главы «ПОП» в поэме Н. А. Некрасова «Кому на руси жить хорошо»

Abstract

The article analyzes the poem by N.A. Nekrasov “To whom in Russia live well”, its first chapters – “Pop”. In the course of the analysis, the authors compare the canonical text of the chapter “Pop” with draft manuscripts, notes, additions to show how radically changed the point of view of Nekrasov on the depicted character. The work shows that the basis of the first version of the image of the priest (pop) was not folklore, as is traditionally considered, but mainly the legendary letter of V.G. Belinsky to Gogol, which when com-pared with the text of the Nekrasov’s poem reveals a literal (literalist) similarity. How-ever, as shown in the work, a stable and independent point of view on the created image of pop Nekrasov had not, he was under the influence of one ideological associate, then another. Thus, the article demonstrates that the final image of pop was formed under the influence of another idol, N.A. Dobrolyubov, “popov’s son”, who helped Nekrasov cor-rect the final character of the hero of the chapter “Pop”. The article concludes that the early pseudonym of Nekrasov – Perepel’sky – and in the work on “To whom in Russia to live well” continues to be invisibly present and finds its semantic motivation.

У статті аналізується поема Н.А. Некрасова «Кому на Русі жити добре», зокрема глава «Піп». У ході аналізу зіставляється канонічний текст глави з чорновими ру-кописами і нотатками, щоб показати, як кардинально змінювалася точка зору Некрасова на головний персонаж. Установлено, що основою першого варіанту образу попа в розділі став не фольклор, як прийнято вважати, а легендарний лист В.Г. Бєлінського до Н.В. Гоголю, яке при зіставленні з текстом некрасовської по-еми виявляє буквальну (буквалістську) схожість. Проте, на думку авторів статті, стійкої і самостійної точки зору на створюваний образ попа у Некрасова не було. У статті продемонстровано, що остаточний образ попа склався під впливом уже ін-шого кумира, Н.А. Добролюбова, «попівського сина», який, як видно з тексту, до-поміг Некрасову скорегувати остаточний характер героя розділу «Піп». Автори статті доходять висновку, що ранній псевдонім Некрасова – Перепельский – і в ро-боті над «Кому на Русі жити добре» продовжував незримо бути присутнім і знаходити своє семантичне підтвердження.

Artykuł analizuje poemat N. Niekrasowa Komu się na Rusi dobrze dzieje, w szczególno-ści rozdział “Pop”. Analiza porównuje kanoniczny tekst rozdziału z rękopisami i notat-kami, aby ukazać, jak radykalnie zmienił się pogląd Niekrasowa na tytułową postać. Usta-lono, że podstawą pierwszego wariantu wizerunku Popa w rozdziale nie był folklor, jak się powszechnie uważa, ale legendarny list W. Bielinskiego do N. Gogola, który w po-równaniu z tekstem niekrasowskiego poematu ujawnia dosłowne (identyczne) podobień-stwo. Jednak w myśl autorów artykułu nie było stabilnego i niezależnego punktu widze-nia na tworzony obraz Popa Niekrasowa. Artykuł wykazał, że ostateczny obraz Popa po-wstał pod wpływem innego idola, N. Dobrolubowa, “syna Popa”, który, jak widać w tek-ście, pomógł Niekrasowu skorygować ostateczną postać bohatera rozdziału “Pop”. Stwierdza się, że wczesny pseudonim Niekrasowa – Perepelski –w pracy nad Komu się na Rusi dobrze dzieje nadal był zaznaczał swoją obecność i odnajdywał swoje seman-tyczne potwierdzenie.