Літературна тема часопису «Стрілець»: штрихи до сильвети покоління

Abstract

The article analyzes the literary content of the Strilets (Rifleman) newspaper of the UGA (January–June 1919), the revealed riflemen publications are read from the point of view of generative affirmations of the riflemen generation. It is established that the author's circle of the newspaper is formed from riflemen, their supporters, representatives of other generations. "Others" are generationally positioning themselves as "ours", accepting the generational "we". Vasyl Pachovskyi is the model for acquiring the rifleman identity. His generational image of the world in the newspaper is coordinated by the concepts of the ri-fleman, the Ukrainian space, the idea of national unity, armed state liberation, and histor-ical optimism. The journalistic or literary publications in the journal actualize the names of the riflemen-authors M. Irchan, Yu. Shkrumeliak, V. Gadzinskyi, P. Shekeryk-Donykiv, M. Fediushka, and R. Kupchynskyi. Literary activity of V. Pachovskyi in the journal contributes to the expansion of the semantic boundaries of the concept of "rifle-men generation". The appearance in the Strilets of the works of distinctly "non-riflemen" authors – Ivan Kosynyn, Mykhailo Obidnyi, Oleksandr Oles – prompts a literary review of their narratives from the point of view of their relevance to the front press.

У статті проаналізовано літературне наповнення у газеті УГА «Стрілець» (січень–червень 1919), виявлені стрілецькі публікації прочитано з точки зору генераційних установок стрілецького покоління. Встановлено, що авторське коло газети сформо-ване і зі стрільців, і з їхніх прихильників, представників інших генерацій. «Інші» генераційно позиціонують себе як «наші», приймаючи генераційне «ми». Зразком набуття стрілецької ідентичності постає Василь Пачовський. Його генераційний образ світу у газеті координується концептами стрільця, українського простору, ідеї соборності, збройного державницького визволення, історичного оптимізму. Новинарські чи літературні публікації у часописі актуалізують імена авторів-стрі-льців М. Ірчана, Ю. Шкрумеляка, В. Ґадзінського, П. Шекерика-Дониківа, М. Фе-дюшки, Р. Купчинського. Літературна діяльність у часописі В. Пачовського сприяє розширенню семантичних меж поняття «стрілецьке покоління».Поява у «Стрільці» творів виразно «не стрілецьких» авторів – Івана Косинина, Михайла Обідного, Оле-ксандра Олеся спонукує до літературознавчого перегляду їхніх сильвет з точки зору дотичності до фронтової преси.

W artykule została przeanalizowana część literacka treści gazety Ukraińskiej Armii Ha-lickiej Strzelec (styczeń–czerwiec 1919 r.), ujawnione publikacje strzeleckie rozpatruje się z punktu widzenia założeń generacyjnych pokolenia strzelców. Ustalono, że do ze-społu autorskiego gazety należeli zarówno strzelcy, jak i ich zwolennicy, przedstawiciele innych pokoleń. „Inni” generacyjnie pozycjonują się jako „nasi”, akceptując generacyjne „my”. Wzorcem nabycia tożsamości strzeleckiej jest Wasyl Paczowski. Jego generacyjny obraz świata w gazecie jest koordynowany przez koncepty strzelca, przestrzeni ukraiń-skiej, idei zjednoczenia, zbrojnego wyzwolenia państwa, optymizmu historycznego. Pu-blikacje wiadomościowe i literackie w czasopiśmie aktualizują nazwiska autorów będą-cych strzelcami: M. Irczana, J. Szkrumelaka, W. Gadzińskiego, P. Szekieryka-Donykiwa, M. Fediuszki i R. Kupczyńskiego. Działalność literacka w czasopiśmie W. Paczowskiego przyczynia się do rozszerzenia granic semantycznych pojęcia „pokolenie strzeleckie”.Po-jawienie się w Strzelcu utworów napisanych przez autorów wyraźnie „nie strzeleckich”, m.in. Iwana Kosynyna, Mychajła Obidnego, Ołeksandra Ołesia, zachęca do przeglądu literaturoznawczego ich sylwetek pod względem przynależności do prasy frontowej.